Гаргждай
Ґарґждай (лит. Gargždai) — місто на заході Литви, у Клайпедському районі Клайпедського повіту. Розташоване на річці Мінія.
Ґарґждай лит. Gargždai | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
55°42′ пн. ш. 21°24′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.400° сх. д. | |||||
Країна | Литва | ||||
Регіон | Клайпедський повіт | ||||
Столиця для | Клайпедський район і Dauparai-Kvietiniai Eldershipd | ||||
Засновано | 1253 | ||||
Перша згадка | 1253 | ||||
Площа | 12,21 км² | ||||
Населення | 16 096 осіб (2012) | ||||
Висота НРМ | 9 м | ||||
Міста-побратими | Ілава | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
GeoNames | 864493 | ||||
OSM | r2632639 ·R | ||||
Поштові індекси | LT-96001 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | Офіційна сторінка | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Ґарґждай у Вікісховищі |
Етимологія
ред.Назва міста, ймовірно, походить від загальновживаного слова гаргждас ("пісок, гравій"). В 1253 у розділовому акті згадується як Garisda. Можливо, що назва місцевості є гідронімом, що бере початок від «Gargždupis» — струмка, що протікає поруч із Гаргждаєм, а назва струмка походить від дрібної гальки знайдено на його берегах — гаргждо. Також немає сумніву, що походження назви міста походить від куршського діалекту, оскільки подібні назви поширені на територіях, населених куршами.
Географія
ред.Місто розташоване в Жемайтії, на західному березі Мінії. Північна межа міста проходить по шосе A1, місто знаходиться за 17 км на схід від Клайпеди.
Через місто проходять такі дороги: KK227; KK228; KK216. На південному заході міста знаходиться Гаргждайський кар'єр та інші невеликі водойми, колективні сади. З Клайпеди до каменоломень підвели залізничну гілку.
Клімат
ред.Кліматограма Ґарґждая | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
64
0
−4
|
55
0
−4
|
51
4
−2
|
46
11
3
|
53
16
8
|
71
19
12
|
90
22
15
|
91
21
15
|
76
17
11
|
81
11
6
|
70
6
3
|
71
3
−1
|
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 819 мм. Джерело: «Climate-Data.org» (англ.)[1] |
Історія
ред.В околицях Гаргждая поселення були знайдені ще з мідної доби. У письмових джерелах Гаргждай вперше згадується 1253 р. в акті Куршського єпископства (Гарісда). Тут було куршське поселення та курган[2]. У XV ст. поселення перемістилося на західний берег р. Мінія. Структура міста була лінійною.
Гаргждайський маєток згадується з XVI ст., належав Жемайтському старості Кесгайлу. Поселення до 18 ст. належало до маєтку. У 1534-1540 побудована перша дерев'яна католицька Гаргждайська церква (заснована польською королевою Боною[3]. 1597 Гаргждай вперше названа містом.
8 січня 1600 король Сигізмунд III Ваза надав Гаргждаю привілей на торгівлю та ринки. Гаргждай став найважливішим пунктом торгівлі з Клайпедою.
17-18 століття були важкими для Гаргждая через війни та чуму. 1786 майже все місто згоріло. 1792 Гаргждай отримав міські права та герб.
У 19 столітті Гаргждай був процвітаючим прикордонним містом, розвивалися торгівля і ремесла. Це був культурний і релігійний центр. Під час Першої світової війни майже весь центр міста згорів.
У 1918 після проголошення незалежності Литви почався новий етап життя Гаргждая – місто стало центром Кретинзького повіту. Назви вулиць міста: Мінійос, Клайпеда, Президента А. Сметони, а назва ринкової площі - площа Ринок. Створювалися різні організації. Крім різноманітних магазинів, чайних і пекарень, тут у першій половині ХХ століття діяли споживче товариство «Мінія», кооператив «Талка», Liaudies bankas. 1935 збудовано бійню. У Гаргждаї та його околицях діяли два водяні млини. Кораблі транспортували продукцію до Клайпедського порту по річці Мінія та каналу Вільгельма. З 1931 до 1939 через центр міста прокладено Жемайтійське шосе, на під'їзді до міста через річку Мінія збудовано бетонний гаргждайський міст. 15 серпня 1939 і 1941 місто знову охопили пожежі. Серед інших згоріла церква (уціліла Гаргждайська церковна каплиця, що стояла поруч).
24 червня 1941 у Гаргждаї оперативна група Тільзіт (Einsatzkommando Tilsit) розстріляла близько 200 чол. Цей злочин також розглядався в Ульмському процесі проти десяти членів оперативної групи.
За радянських часів Гаргждай продовжувала розвиватися. 1952 став центром Клайпедського повіту, хоча не мав статусу міста. З 15 травня 1958 Гаргждай — селище міського типу, 25 серпня 1965 став містом. За совєцьких часів побудовано комбінат будівельних матеріалів, металообробне підприємство «Паюріс».
1997 підтверджено діючий герб Гаргждая. 2003 на честь святкування 750-річчя міста було реконструйовано представницьку міську площу біля муніципалітету, на східному в’їзді до міста встановлено ексклюзивний пам’ятник – «Gargždų akmuo» з написом. 2017 відреставрована інженерна пам’ятка, Гаргждайський пішохідний перехід на вулиці Мостовій, збудованій між війнами, що з’єднує церкву з міською лікарнею.
Зовнішні зв'язки
ред.Ґарґждай має місто-побратим:
Спорт
ред.Баскетбол
ред.- БК «Gargždai-SC»
Футбол
ред.- ФК «Banga Gargždai» - футбольний клуб, що виступає в лізі «А».
- МФК Banga - команда, що грає в жіночій А-лізі..
- Gargždų СК „Gargždų Pramogos–Ąžuolas“ відомий як СК «Taškas Gargždai» до сезону 2016.
- ФК «Bangelė Gargždai» - раніше називався ФК «Banga Gargždai»
- ФК «Garsta Gargždai» -колишній футбольний клуб.
- «GMT-83 Gargždai» - колишній футбольний клуб.
Населення
ред.Динаміка населення з 1833 по 2018 | ||||||
1833 | 1862[4] | 1868 | 1890 | 1897пер. | 1923пер. | 1939 |
---|---|---|---|---|---|---|
1050 | 1222 | 1547 | 2804 | 3360 | 4700 | 5800 |
1959пер. | 1970пер. | 1974 | 1976[5] | 1979пер. | 1989пер. | 2001пер. |
1527 | 7520 | 8100 | 8900 | 10 000 | 12 511 | 15 020 |
2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011пер. | 2012 |
14 942 | 15 041 | 15 062 | 15 194 | 15 225 | 15 020 | 14 980 |
2013 | 2017 | 2018 | - | - | - | - |
14 945 | 14 404 | 13 884 | - | - | - | - |
Відомі люди
ред.- Армінас Нарбековас (1965–) — литовський футболіст, уродженець міста, олімпійський чемпіон з футболу.
- Отас Ігельстрем (1737–1817), генерал армії Російської імперії.
- Йонас Ланкутіс (1925–1995), літературознавець.
- Едуардас Вілкас (1935–2008), економіст і політик.
- Альдона Трейя (1937–2020), педагог, громадський діяч.
- Ірена Віліуте (1944–2020), народна художниця, художниця-самоучка.
- Альвідас Йокубайтіс (1959–), філософ.
- Андріус Нарбековас (1959–), лікар-хірург, священик, доктор гуманітарних наук, професор.
- Робертас Петраускас (1976–), спортивний коментатор, телеведучий, письменник.
- Маріус Прекявічюс (1984–), чемпіон світу з баскетболу серед молоді.
- Моніка Лінкіте (1992–), співачка.
- футболісти, колишні та нинішні члени збірної Литви: Андрюс Йокшас, Ромас Мажейкіс, Марюс Казлаускас, Томас Тамошаускас, Річардас Зданчюс, Дарюс Жутаутас, Гедрюс Жутаутас, Раймондас Жутаутас, Вайдотас Жутаутас.
Світлини
ред.-
Музична школа
-
Церква
-
Поліклініка
-
Вулиця
-
Каплиця
Література
ред.- Gargždų krašto žmonės tūkstantmečių sandūroje (sud. Erika Zulanienė). – Kaunas: UAB Judex, 2004. – 108 p. – ISBN 9955-581-19-0
- Mes čia gyvename: Gargždai, Klaipėdos rajonas (sud. Renata Būdvytienė). – Klaipėda: Druka, 2006. – 72 p.: iliustr. – ISBN 9986-848-89-X
- Gargždai. Klaipėdos rajonas. – Klaipėda: Druka, 2007. – 3 kn.
- Kn. 1: Gamta (fotografijos: Erlandas Paplauskis, Antanas Žemgulis, Eugenijus Kavaliauskas ir kt.). – 2007. – 66 p.: iliustr. – ISBN 978-9955-735-79-3
- Kn. 2: Žmonės (fotografijos: Erlandas Paplauskis). – 2007. – 71 p.: portr. – ISBN 978-9955-735-80-9
- Kn. 3: Miestas (fotografijos: Gytis Skudžinskas, tekstas: Egidijus Žiedas). – 2007. – 71 p.: iliustr.
- Gargždų istorija LDK laikotarpiu / Gargždų krašto muziejus (sud. Egidijus Miltakis). – Klaipėda: Druka, 2009. – 239 p.: iliustr. – ISBN 978–609-404-038-2
- Žurnalistės pastabos rytojui: knygoje panaudoti autorės straipsniai, spausdinti Klaipėdos rajono laikraštyje „Banga“ (sud. Irena Kasperavičienė, prisiminimus parengė Milda Judelytė). – Gargždai: Druka, 2010. – 167 p.: iliustr., portr. – ISBN 978–609-404-065-8
Примітки
ред.- ↑ Ґарґжда «Climate-Data.org» (англ.)
- ↑ Ivona Vaškevičiūtė. Період переселення народів і розсіювання білих племен// Історія Литви, том II. Вільнюс: Baltos lankos, 2007.С. 254
- ↑ Gargzdai[недоступне посилання], klaipedosrajonas.lt
- ↑ Горжды. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 1 (Аа — Гямъ-маликъ). СПб, 1862, C. 663
- ↑ Vincas Brazauskas, Kazys Misius ir kt. Gargždai. Tarybų Lietuvos enciklopedija, T. 1 (A-Grūdas). Vilnius, Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985, 578 psl. (лит.)
Посилання
ред.- Офіційна сторінка [Архівовано 17 листопада 2020 у Wayback Machine.](лит.)
- Manogargzdai.lt
- Gargzdai.info (naujienos, informacija, renginiai, fotografija, video)
- Kitigargzdai.lt (vaizdų galerija)
- Miesto svetainė [Архівовано 2011-04-06 у Wayback Machine.]
- http://www.gsc.lt
- Gargždai iš oro 1945.01.16 [Архівовано 2016-03-12 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |