Гдиня

місто на півночі Польщі у Поморському воєводстві

Гди́ня (Ґдиня, пол. Gdynia) — місто на півночі Польщі в Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки. Розташована в Кашубії, у Гданській Померанії, Гдиня є частиною міської агломерації разом із Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.

Гдиня
Gdynia
Герб Прапор
герб Ґдині Прапор Гдині
Гдиня
Гдиня
Розташування міста Гдиня
Основні дані
54°30′00″ пн. ш. 18°32′00″ сх. д. / 54.50000° пн. ш. 18.53333° сх. д. / 54.50000; 18.53333
Країна Польща
Адмінодиниця Поморське воєводство
Гданське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Гданськ, Картузький повіт, Сопот, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди ?
Засновано приблизно 1253
Статус міста 1926
Площа 135,14 км²
Населення 249138 (2011)
· густота 1852 (2008[1]) осіб/км²
Агломерація 1 080 700
Висота НРМ 0-205,7  м
Водойма Балтійське море
Назва мешканців пол. gdynianin[2] і пол. gdynianka[3]
Міста-побратими Клайпеда (12 січня 1993)[4][5][…], Ольборг (4 серпня 1987)[7][8][…], Барановичі (6 лютого 1993)[9][10][11], Хайкоу (24 квітня 2006)[12][13][6], комуна Карлскруна (9 листопада 1990)[14][15][…], Котка (9 березня 1988)[16][17][…], Крістіансанн (21 вересня 1991)[19][6], Лієпая (12 жовтня 1999)[20][21][6], Плімут (11 вересня 1976)[22][23][…], Сіетл (22 квітня 1994)[25][26][…], Кіль (25 липня 1985)[28][29][…], Члухув (19 червня 2008), Руставі (29 березня 2010)[30][31][6], Ольборґ (1966), Карпач, Дюнкеркська міська громадаd (25 листопада 2004), Житомир (31 травня 2022)[32][30][…], Чжухай (17 травня 2017)[34][6], Syndicat Mixte de la Côte d’Opaled (25 листопада 2004)[35][6], Кунда (24 лютого 2001)[36][6]
Телефонний код (48) 58
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GA
GeoNames 3099424
OSM 130975 ·R (Поморське воєводство, Гданське воєводство)
SIMC 0934100
Поштові індекси 81-000 до 81-919
Міська влада
Мер міста Олександра Косьорек
Вебсайт gdynia.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Гдиня у Вікісховищі

Назва

ред.

Географія

ред.

Клімат

ред.
Клімат Гдині (1976—2010)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 13,7 11,2 16,0 24,8 30,2 32,1 34,7 29,3 28,5 22,1 15,2 14,1 34,7
Середній максимум, °C 2,0 2,8 6,2 11,6 16,8 20,4 22,7 22,5 18,4 12,2 7,6 4,3 12,3
Середня температура, °C −0,6 0,35 2,25 7,65 12,0 15,9 18,75 18,5 15,1 9,25 5,65 2,45 8,94
Середній мінімум, °C −3,2 −2,1 −1,7 3,7 7,2 11,4 14,8 14,5 11,8 6,3 3,7 0,6 5,6
Абсолютний мінімум, °C −21,2 −12,6 −13,9 −4,6 −2,3 4,7 9,2 7,7 −4,6 −3,8 −5,2 −14,5 −21,2
Норма опадів, мм 46.6 40.6 47.7 36.6 60.1 59.6 72.5 74.9 71.2 68.7 61.2 57.8 696.6
Днів з дощем 15 11 13 13 16 15 16 17 14 18 19 16 183
Днів зі снігом 11 13 10 2 0 0 0 0 0 1 6 7 50
Вологість повітря, % 82 86 79 69 63 69 71 72 82 83 84 87 77
Джерело: myweather2[37]

Історія

ред.

Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253 роком. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Гдині, згадується з 1209 року. У цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії.

У 1380 році власник села, яке стало пізніше Гдинею, Пітер із Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382—1772 років Гдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 році в селі був лише 21 будинок.

Область пізнішого міста Гдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів. Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі в 990—1308 роках.

У 1309—1310 роках завойована Тевтонським орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році, у складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.

У 1870 році село Gdingen мало приблизно 1200 мешканців. Гдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем із декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Гдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Гдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.

Будівництво морського порту

ред.

Рішення побудувати головне портове місто в селі Гдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потреби в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.

Будівництво портового міста Гдині було розпочато в 1921 році, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт про будівництво портового міста Гдиня 23 вересня 1922 року. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Гдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923 року, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923 року.

 
Гдиня, 1934 рік. Фото: Mare Nostrum

Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 року підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Гдині, який в кінці 1925 року побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірса, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального індустріального регіону. До кінця 1930 року були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як, наприклад, термінали, крани і холодильники).

Перевантаження підвищилися від 10 000 тонн (1924) до 2 923 000 тонн (1929). У цей час Гдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931—1939 роки гавань Гдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 році Гдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 млн тонн, що становило 46 % польської зовнішньої торгівлі. У 1938 році верф Гдині почала будувати її перше морське судно.

Гдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)

ред.

Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього германського племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.

Верф була розширена в 1940 році і перетворена на філію кільської верфі (Deutsche Werke Kiel A.G.). Гдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.

Як портове місто, так і корабельня, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста значною мірою було знищено при відступі німецьких військ у 1945 році (90 % з будівель і устаткування були знищені).

Місто було також розташуванням нацистського концтабору Gotenhafen, підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.

Гдиня після II Другої Світової війни

ред.

28 березня 1945 року Гдиня була зайнята радянськими військами й увійшла до польського Гданського воєводства.

4 грудня 1999 року, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн[38].

Українці в Гдині

ред.

Після поразки Перших визвольних змагань у Гдині осіли ветерани Армії УНР. На Гдиню, імовірно поширюавалася юрисдикція посла УНР в вільному місті Гданську Клима Павлюка. На Вітомінському цвинтарі у Гдині по вул. Witomińska 76 наявні поховання вояків Армії УНР Атанасія Криворотька (1903–1988) та Томи Ґарната (1899–1972). Могила Атанасія Криворотько знаходиться 13 секторі в 12 ряду, 6 могила[39].

Для легшого переведення транспортів української націоналістичної літератури неподалік Гданська у Гдині була створена ще одна станиця ОУН. Були опрацьовані шляхи транспорту, так що через них перевезено тисячі примірників «Сурми» так, що ні один номер не потрапив до рук польської поліції[39].

Транспорт

ред.
 
Регата великих вітрильників 2003; Stad Amsterdam, Дар Молоді і Дар Помор'я.
 
Гдиня-Головна

Порт Гдиня

ред.
Докладніше: Гдиня (порт)

У 2007 році через порт пройшло 364 202 пасажири, 17 025 тис. тонн вантажів і 614 373 TEU контейнерів. Між Гдинею та Карлскруною, Швеція, курсує регулярне автомобільне поромне сполучення.

Аеропорт

ред.

Головний аеропорт агломерації, Гданський аеропорт імені Леха Валенси, розташований приблизно за 25 км на південний захід від центру Гдині та має сполучення приблизно з 55 пунктами призначення. Це третій за пасажирообігом аеропорт у Польщі[40]. Другий термінал авіації загального призначення призначення відкрито у травні 2012 року, що збільшило пропускну здатність аеропорту до 5 мільйонів пасажирів на рік.

Інший місцевий аеропорт (Аеропорт Гдиня-Косаково) розташований частково в селі Косаково, на північ від міста, а частково в Гдині. Цей аеропорт був військовим з часів Другої світової війни, але у 2006 році було вирішено, що аеропорт буде використовуватися для обслуговування цивільних[41]. Роботи йшли повним ходом і мали бути готові до 2012 року, коли проєкт зазнав краху після рішення ЄС у лютому 2014 року щодо фінансування міста Гдині як нечесної конкуренції аеропорту Гданська. У березні 2014 року керуюча компанія аеропорту подала заяву про банкрутство, про що було офіційно оголошено у травні того ж року. Доля близько 100 мільйонів злотих державних коштів із Гдині залишається невідомою, документи не оприлюднюються, попри неодноразові запити жителів про це до мера міста Войцеха Щурека[en].

Автомобільний транспорт

ред.

Автошлях Квятковського[en] сполучає порт Гдині та місто з Кільцевою дорогою, а отже, з автострадою A1. Національна дорога 6 сполучає Тримісто з агломерацією Слупськ, Кошалін і Щецин.

Залізниця

ред.

Головною станцією в Гдині є залізнична станція Гдиня-Головна, а в Гдині є ще п'ять залізничних станцій. Місцеві послуги надає Швидкісна міська залізниця, що часто курсує поїздами, що охоплюють район Триміста, включаючи Гданськ, Сопот і Гдиню. Потяги далекого прямування з Варшави через Гданськ закінчуються в Гдині, а також є прямі поїзди до Щецина, Познані, Катовиці, Любліна та інших великих міст. У 2011—2015 роках маршрут Варшава — Гданськ — Гдиня зазнає масштабної модернізації вартістю 3 мільярди доларів США, що частково фінансується Європейським інвестиційним банком, включаючи заміну колії, перебудову кривих і перенесення дільниць колії для забезпечення швидкості до 200 км/год, модернізацію станцій і встановлення найсучаснішої системи сигналізації ETCS. У грудні 2014 року нові високошвидкісні поїзди Alstom Pendolino були введені в експлуатацію між Гдинею, Варшавою та Краковом, що скоротило час поїздки до Гдині на 2 години[42][43].

Населення і площа

ред.
Рік Населення Площа
1870 1200
1920 1300
1926 12,000 6 км²
1939 127 000 66 км²
1945 70 000 66 км²
1960 150 200 73 км²
1970 191 500 75 км²
1975 221 100 134 км²
1980 236 400 134 км²
1990 251 500 136 км²
1994 252 000 136 км²
1995 251 400 136 км²
2000 255 420 135,49 км²
2003 251 000 136 км²

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 118 549 20 703 81 920 15 926
Жінки 130 589 19 542 76 944 34 103
Разом 249 138 40 245 158 864 50 029

Населення за роками:

Міста-побратими

ред.

Гдиня утримує відносини з такими містами:

Місто Держава Рік підписання документу
Ольборг   Данія 1987
Барановичі   Білорусь 1993
Бруклін   США 1991
Хайкоу   КНР 2006
Калінінград   Росія 1994
Карлскруна   Швеція 1990
Кіль   Німеччина 1985
Клайпеда   Литва 1993
Котка   Фінляндія 1988
Крістіансанн   Норвегія 1991
Кунда   Естонія 2001
Лієпая   Латвія 1999
Плімут   Велика Британія 1976
Сієтл   США 1994

Відомі люди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. https://sjp.pwn.pl/so/gdynianin;4436531.html
  3. https://sjp.pwn.pl/so/gdynianka;4436532.html
  4. https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
  5. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
  6. а б в г д е ж и к л м https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/wspolpraca-z-miastami-siostrzanymi,341487
  7. http://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer/gdynia-polen
  8. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/aalborg,341497
  9. http://gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/baranowicze,341504
  10. https://www.intex-press.by/2017/06/20/dvadtsat-tri-gorodov-pobratimov-baranovichej-chto-my-o-nih-znaem/
  11. https://baranovichy.by/goroda-pobratimi-ru
  12. http://enfaohn.hainan.gov.cn/wsbSR/wsbSC/index_m.html
  13. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/haikou,341510
  14. https://www.karlskrona.se/kommun-och-politik/sa-arbetar-vi-med/internationellt-arbete/vanorter-och-natverk/
  15. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/karlskrona,341501
  16. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
  17. http://www.kotka.fi/tietoa_kotkasta/kansainvalinen_toiminta
  18. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
  19. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kristiansand,341499
  20. https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
  21. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/liepaja,341507
  22. http://www.visitoruk.com/Plymouth/20th-century-T1342.html
  23. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/plymouth,341488
  24. https://www.plymouthherald.co.uk/whats-on/whats-on-news/plymouths-twin-cities-charming-things-3667510
  25. https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/seattle,341505
  26. http://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-21-sister-cities/gdynia
  27. https://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-sister-cities
  28. https://www.kiel.de/de/kiel_zukunft/kiel_international/Gdynia.php
  29. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kilonia,341490
  30. а б https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane/wspolpraca-z-miastami-siostrzanymi,341487
  31. https://rustavi.gov.ge/page/45
  32. https://trojmiasto.wyborcza.pl/trojmiasto/7,35612,28392984,plac-przed-muzeum-miasta-gdyni-otrzymal-nazwe-wolnej-ukrainy.html
  33. https://zt-rada.gov.ua/?pages=15806
  34. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/zhuhai-miasto-zaprzyjaznione,496862
  35. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/zwiazek-wybrzeza-opalowego,341509
  36. https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kunda,341508
  37. my weather2. Weather 2. Процитовано 31 березня 2015.
  38. Catastrophic collapses of architectural structures in Poland — SkyscraperCity(англ.)
  39. а б Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 3. Неспокійний Данциг. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 07.06.2024.
  40. Historia lotniska. Airport.Gdansk.pl. Gdańsk Lech Wałęsa Airport. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 12 березня 2013.
  41. About airport. Airport.Gdynia.pl. Port Lotniczy Gdynia-Kosakowo. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 12 березня 2013.
  42. Polish Pendolino launches 200 km/h operation. Railway Gazette International. 15 грудня 2014. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 21 грудня 2022.
  43. Pendolino z Trójmiasta do Warszawy [Pendolino from Tri-city to Warsaw]. Trojmiasto.pl (пол.). 30 липня 2013.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гдиня

  NODES
Intern 3
iOS 19
os 26
web 1