Дарі
Дарі́ або східнопе́рська мо́ва (دری Darī, [dæˈɾi]) — один із літературних стандартів перської мови (іншими є таджицька та фарсі), офіційна мова Афганістану. До 1936 року дарі була єдиною офіційною мовою країни, після чого цей статус отримала також пушту.
| Дарі | |
|---|---|
| دری | |
| Поширена в | Афганістан |
| Носії | 15 млн. (2006) |
| Писемність | арабська (абетка дарі) |
| Класифікація | Індоєвропейська |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Афганістан |
| Регулює | Академія наук Афганістану |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | — |
| ISO 639-3 | prs |
Дарі, фарсі (перська) і таджицька загалом є взаємозрозумілими (за винятком тих слів, що потрапили в таджицьку з російської, а також певної кількості відмінних слів).
За словами іранського лінгвіста Зани Вахідіан, причина, чому дарі використовується як мова, яку майже всі в Афганістані розуміють і розмовляють, полягає в тому, що Афганістан переніс свою столицю з Кандагара до Кабула у 18 столітті.
До 1964 року щодо мови дарі найчастіше вживали два терміни: фарсі (в Афганістані) та фарсі-кабулі (в Європі). 1964 року було офіційно введено термін «дарі», що, імовірно, походить від назви класичної персько-таджицької мови — parsī-yi darī («придворна перська»). Його відродженням наголошено на прямому зв'язку між сучасною мовою дарі та класичною перською мовою X—XVI ст.
Належить до південно-західної групи іранських мов, поширена головно в центральних, північних та західних провінціях Афганістану. В основі літературної мови лежить кабульський діалект (кабулі). Поза тим виділяють дві групи діалектів:
- говірки районів Герата, Лоґара, Ґардеза та Газараджата, що є близькими до діалектів північно-східного Ірану;
- говірки Бадахшану, Панджшеру, Кугістану та Кабула, що мають чимало спільних рис із південними діалектами таджицької мови.
В лексиці найбільше запозичень із арабської мови та пушту. Остання вплинула також на фонетику дарі.
Дарі — мова номінативного строю, флективно-аналітичного типу з елементами аглютинації. Флективна словозміна характерна для дієслова, де особові закінчення виражають значення числа й особи. Граматичної категорії роду нема, категорія істоти/неістоти морфологічно не виражена.
Письмо дарі створено на основі арабської графіки з використанням 4-ох додаткових символів для звуків /р/ (پ), /č/ (چ), /ž/ (ژ), /g/ (گ), яких немає в арабській мові.
Джерела
ред.- Дари [Архівовано 29 травня 2011 у Wayback Machine.]. Энциклопедия Кругосвет (рос.)
- Алфавит языка дари [Архівовано 6 грудня 2011 у Wayback Machine.]. MultiKulti.Ru — язык как инструмент познания мира
- Семенова Елена Владимировна. Аналитические формы прошедшего времени индикатива современного языка Дари: Дис. … канд. филол. наук : 10.02.22 : Москва, 2004 169 c. РГБ ОД, 61:04-10/803 (рос.)
Посилання
ред.
- Мова дарі на сайті Ethnologue: Dari. A language of Afghanistan (англ.)
- Мова дарі на сайті Glottolog 3.0: Language: Dari [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова дарі на сайті WALS Online: Language Dari [Архівовано 21 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
ред.- Дорофеева Л. Н. Язык фарси-кабули. М., 1960
- Киселева Л. Н., Миколайчик В. И. Дари-русский словарь. М., 1978
- Ефимов В. А., Расторгуева B.C., Шарова Е. Н. Персидский, таджикский дари. — В кн.: Основы иранского языкознания. М., 1982
- Киселева Л. Н. Язык дари Афганистана. М., 1985
- Мошкало В. В. Дари язык. — В кн.: Языки мира. Иранские языки I. Юго-западные иранские языки. М., 1997
|
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |