Доля

наперед визначений перебіг подій, який не залежить від людини або істоти

До́ля — поняття, яке позначає наперед визначений перебіг подій у житті людини або розвитку суспільства. В українській мові слово доля використовується також для опису історії життя людини, того, що їй судилося пережити.

Доля
Зображення
CMNS: Доля у Вікісховищі

Використання терміна доля неявно використовує концепцію того, що події майбутнього детерміновані. Крайня віра в таку концепцію виражається в фаталізмі. Вона суперечить концепції свободи волі. Утім, прихильники такого примітивного трактування воліють замовчувати ґрунтовні міркування християнських мислителів щодо цього явища, зокрема вчення про Провіденціалізм.

З представників школи глибинної психології найбільший внесок в дослідження поняття «доля» внесли: К. Г. Юнг, Зигмунд Фрейд і Леопольд Сонді. У той же час автором інструменту, який дозволяє вивчити долю, є Леопольд Сонді[1]

З праць Леопольда Сонді — угорського та швейцарського психолога, психіатра і психоаналітика, відомо, що вчення про долю в різні історичні періоди мало різну назву. У XIV столітті воно називалось «європейським містицизмом», в XVI столітті — «ананкологією», в XX столітті Леопольд Сонді створює «долеаналіз», який відповідає сучасним вимогам і тенденціям[2]

У міфології

ред.

У міфології стародавніх греків за долю людини відповідали три мойри (Клото, Лахезис, Атропос). Одна з мойр розпочинала нитку життя людини, друга снувала її, а третя обрізала, що знаменувало смерть. У римлян вони називалися парками.

У Азійській міфології існує повір'я про червону нитку долі котра пов'язується на щиколотках (у Китайській версії) або мізинцях(у Японській версії) людей котрим суджено вплинути один на одного.

Примітки

ред.
  1. Мальцев О.В. (27.09.2018). На крок ближче до пізнання долі. oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 грудня 2018.
  2. Мальцев О.В. (31.07.2018). Підсумки наукового марафону «Проблеми історії». oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.

Див. також

ред.

Література

ред.
  1. Доля // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  2. Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. — Тернопіль : АТ «Тарнекс», 1993. — С. 31.
  3. Словник античної міфології — К. : Наукова думка, 1985. — 236 с.
  4. Тофтул М. Г. Доля [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
  5. (рос.) Судьба[недоступне посилання з липня 2019] // Новейший философский словарь:3-е изд., исправл. — Мн.: Книжный Дом. 2003.— 1280 с. — (Мир энциклопедий)
  6. (рос.) Доля[недоступне посилання з липня 2019] у Великій радянській енциклопедії.
  7. (рос.) Доля [Архівовано 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] в Современной энциклопедии, 2000.

Посилання

ред.


  NODES