Жак Кюрі

французький фізик

Жак Кюрі́́ (фр. Jacques Curie; 29 жовтня 1856 — 19 лютого 1941) — французький фізик; у 1880—1881 роках разом із братом відкрив п'єзоелектрику.

Жак Кюрі
фр. Jacques Curie
Народився28 жовтня 1855(1855-10-28)[1][2]
Париж, Франція[1][3][…]
Помер19 лютого 1941(1941-02-19)[1][5] (85 років)
Монпельє[1]
ПохованняФранція
Країна Франція[6][7][8]
Діяльністьфізик, хімік, мінералог, науковець, викладач університету, керівник
Alma materУніверситет Монпельє
Галузьфізика[9], мінералогія[9], п’єзоефект[9] і хімічна речовина[9]
ЗакладУніверситет Монпельє
Науковий ступіньпрофесор
БатькоЕжен Кюріd
МатиСофі-Клер Депуїd
Брати, сестриП'єр Кюрі
ДітиМоріс Кюріd
РодичіІрен Жоліо-Кюрі, Ев Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Наукова діяльність

ред.

Досліджував кристали в мінералогічній лабораторії Сорбонни. 1880 року разом із П'єром Кюрі виявили п'єзоелектричний ефект — утворення електричних зарядів під дією тиску в кристалах цукру, турмаліну, кварцу, топазу і сегнетової солі[10]. 1881 року вони відкрили протилежний ефект — деформацію кристалів-п'єзоелектриків під дією електричного поля. Це дозволило використовувати кварц як перетворювач електричних коливань у звукові. Технічні розробки п'єзоелектрики призвели до створення малогабаритних випромінювачів та приймачів ультразвуку.

В 1883 Жак Кюрі переїхав до Монпельє і займався мінералогією в університеті.

Помер 19 лютого 1941 року.

Примітки

ред.

Посилання

ред.
  NODES