Йди та дивись
«Йди та дивись» (біл. Ідзі і глядзі, рос. Иди и смотри) — радянський антивоєнний фільм 1985 року. Фільм знятий спільно кіностудіями «Білорусьфільм» та «Мосфільм» до сорокаріччя перемоги у німецько-радянській війні. Події фільму відбуваються в Білорусі 1943 року. Режисер Елем Климов, сценарій написаний Алесем Адамовичем та Климовим. У головних ролях Олексій Кравченко та Ольга Міронова,[2] базується стрічка на книзі 1978 року «Я з вогняного села…»[3], якого співавтором був Адамович.[4]
Йди та дивись | |
---|---|
рос. Иди и смотри | |
Жанр | воєнна драма, трагедія |
Режисер | Елем Климов |
Сценаристи | Олесь Адамович Елем Климов |
На основі | «Я з вогняного села…» Алеся Адамовича |
У головних ролях | Олексій Кравченко Ольга Міронова |
Оператор | Олексій Родіонов |
Композитор | Олег Янченко |
Монтаж | Валерія Бєлова |
Художник | Віктор Пєтров Еліонора Сємьонова |
Кінокомпанія | «Білорусьфільм» «Мосфільм» |
Тривалість | 145 хв. |
Мова | білоруська російська німецька |
Країна | СРСР |
Рік | 1985 |
Касові збори | 20 929 648 $[1], 71 909 $[1] і 20 760 251 $[1] |
IMDb | ID 0091251 |
Сюжет фільму зосереджений на німецько-фашистській окупації Білорусі, і на події, засвідчені молодим білоруським партизанським підлітком, на ім'я Фльора, який — проти бажання батьків — приєднується до білоруського руху опору, далі ілюструються нацистські звірства та людські страждання. Фільм змішує гіперреалізм з основним сюрреалізмом та філософським екзистенціалізмом з поетичною, психологічною, політичною та апокаліптичною тематикою.
«Йди та дивись» після фільмування отримав загалом позитивну критику та приз ФІПРЕССІ на 14-му Московському міжнародному кінофестивалі. З цього часу він вважається одним із найкращих фільмів, що були коли-небудь зроблені. «Йди та дивись» довелося боротися вісім років цензури з боку радянської влади, перш ніж нарешті було дозволено зняти фільм у повному обсязі.[5][6] На 1 березня 2024 року фільм займав 92-гу позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
У ролях
ред.Актор | Роль |
---|---|
Олексій Кравченко | Фльора (Флоріан) Гайшун |
Ольга Міронова | Глаша |
Любомирас Лауцявічюс | Косач, командир партизанського загону |
Владас Багдонас | партизан за прізвиськом «Рубіж» |
Юрі Лумісте | оберштурмфюрер, нацист-фанатик |
Віктор Лоренц | штурмбанфюрер, командир карального загону |
Євген Тілічеєв | Гежель, колаборант перекладач |
Олександр Берда | начштабу партизанського загону |
Василій Домрачьов | маленький поліцай в касці |
Євген Крижановський | партизан в окулярах |
Анатолій Сливников | партизан, переодягнений в німецького солдата |
Тетяна Шестакова | мати Фльори |
Олександра Ровенських | німкеня в автомобілі, вона ж пізніше вмираюча в лісі |
Валентин Мішаткін | поліцай на даху сараю під час спалення |
Ігор Гнєвашев | епізод |
Петро Меркур'єв | епізод |
Світлана Зеленковська | (немає в титрах) | епізод
Творча група
ред.- Режисер: Елем Климов
- Сценарій: Олесь Адамович, Елем Климов
- Оператор: Олексій Родіонов
- Композитор: Олег Янченко
- Звукорежисер: Віктор Морс
- Монтаж: Валерія Бєлова
- Художники: Віктор Пєтров, Еліонора Сємьонова
Примітки
ред.- ↑ а б в Box Office Mojo — 1999.
- ↑ Come and See (1985). Rotten Tomatoes. Fandango. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- ↑ Chapman, James (2008). Chapter 2 war as tragedy (pp. 103ff.). War and Film. Іслінґтон: Reaktion Books. ISBN 978-1-86189347-5.
- ↑ Rein, Leonid (2011). The Kings and the Pawns. Collaboration in Byelorussia during World War II. New York City: Berghahn Books. ISBN 978-0-85745043-2.
The stories of survivors from the burned villages were collected in the 1970s by three Byelorussian writers, Ales' Adamovich, Janka Bryl', and Vladimir Kolesnik and published as a book in Russian and Byelorussian under the title Ya iz ognennoj Derevni ... [I am from the fiery village]. See Adamovich et al., Ya iz ognennoj Derevni ... (Minsk, 1977) (p. 321).
- ↑ Марина Мурзина (20 жовтня 2010). «Иди и смотри»: съемки превратились для Элема Климова в борьбу с цензурой. Аргументы и факты (рос.). № 42. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
- ↑ Dunne, Nathan (18 липня 2016). Atrocity exhibition: is Come and See Russia's greatest ever war film?. The Calvert Journal (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
Подальше читання
ред.- Michaels, Lloyd (2008). Come and See (1985): Klimov's Intimate Epic. Quarterly Review of Film and Video. 25 (3): 212—218. doi:10.1080/10509200601091458.
Див. також
ред.- Йди та дивись на сайті IMDb (англ.)
- Йди та дивись на сайті AllMovie (англ.)
- «Йди та дивись» на офіційному сайті «Мосфільм»