Канішка I

	Канішка I; бактр. Κανηϸκι
	Канішка IМонета Канішки I
	4-й Великий Цар, Цар Царів, Син Бога, Кушан
	4-й Великий Цар, Цар Царів, Син Бога, Кушан
127 — 147
Попередник:	Віма Кадфіз
Спадкоємець:	Гувішка
Народження:	78; Пешавар
Смерть:	147; Пешавар
Поховання:	Пешавар
Країна:	Кушанська імперія
Релігія:	буддизм
Рід:	Кушани
Батько:	Віма Кадфіз
Шлюб:	Supriyad і Vidyamatid
Діти:	Хувішка
	Медіафайли у Вікісховищі

Канішка I^[a], також відомий як Канішка Великий^[2] — найвідоміший кушанський імператор, який правив на початку II століття^[3].

Правління

Канішка, який походив з відомої стародавнім китайцям народності юечжі, був правнуком засновника династії — Куджули Кадфіза (Кадфіза I). Поряд із Ашокою та Менандром Канішку прийнято вважати одним з найвеличніших правителів, які сприяли буддизму (стосовно віросповідання самого Канішки ведуться дискусії; цілком можливо, що він був зороастрійцем, а не власне буддистом). На монетах часів Канішки трапляються зображення з індуїстської, буддистської, грецької, зороастрійської та навіть шумерсько-еламітської міфологічних традицій. Тим не менше, правління Канішки сприяло посиленню позицій буддизму в Індійському субконтиненті та Центральній Азії. Завдяки йому зміцнилась гандхарська традиція у греко-буддійському мистецтві й архітектурі. Окрім того Канішка провів Четвертий буддійський собор.

За правління Канішки Кушанське царство сягнуло апогею свого розвитку, перетворившись на велику імперію зі столицею у Пешаварі (Пурушапурі), що включала значну частину Середньої Азії (Бактрія та південний схід Согдіани з Бухарою та Самаркандом), Ферганську долину, частину Східного Туркестану (басейн Тарима, сучасний Сіньцзян-Уйгурський автономний район Китаю з Яркендом, Хотаном і Кашгаром), сучасні Афганістан і Пакистан, а також північну Індію. Імперія Канішки процвітала у військово-політичному, економічному й духовному аспектах, будучи основним оплотом греко-буддизму.

При дворі Канішки прославився як мислитель і поет Ашвагхоша, автор «Буддачаріти» (канонізованого життєпису Будди Сіддхартхи Гаутами Шак'ямуні) й один з патріархів буддизму^[4].

Пам'ять

На честь великого кушанського царя був названий літак рейсу 182 компанії Air India (Торонто — Нью-Делі), підірваний 23 червня 1985 року над Атлантичним океаном поблизу ірландського узбережжя. В результаті терористичного акту загинули 329 осіб, у тому числі 80 дітей і 280 громадян Канади. Теракт був визнаний наймаштабнішим в історії Канади.

Нотатки

↑ санскр. कनिष्क, Kaniṣka^IAST; греко-бактрійська Κανηϸκε Kaniške; кхароштхи 𐨐𐨞𐨁𐨮𐨿𐨐 Ka-ṇi-ṣka^IAST^[1]; брахмі 𑀓𑀸𑀡𑀺𑀱𑁆𑀓 Kā-ṇi-ṣka^IAST

Примітки

↑ B.N. Mukhjerjee, Shāh-jī-kī-ḍherī Casket Inscription, The British Museum Quarterly, Vol. 28, No. 1/2 (Summer, 1964), pp. 39–46
↑ "The yuga of Sphujiddhvaja and the era of the Kuṣâṇas". Harry Falk. Silk Road Art and Archaeology VII.
↑ А.С. Сагдуллаев, В.А. Костецкий. История Древнего Мира. — 4-е, исправленное и дополненное. — Ташкент : Yangiyo'l Poligraf Servis, 2013. — С. 137-138. — ISBN 978-9943-4221-4-8.
↑ Хуейнен. Вівтарна сутра, гл. 50

[2] санскр. कनिष्क, Kaniṣka^IAST; греко-бактрійська Κανηϸκε Kaniške; кхароштхи 𐨐𐨞𐨁𐨮𐨿𐨐 Ka-ṇi-ṣka^IAST^[1]; брахмі 𑀓𑀸𑀡𑀺𑀱𑁆𑀓 Kā-ṇi-ṣka^IAST

[1] B.N. Mukhjerjee, Shāh-jī-kī-ḍherī Casket Inscription, The British Museum Quarterly, Vol. 28, No. 1/2 (Summer, 1964), pp. 39–46

[3] "The yuga of Sphujiddhvaja and the era of the Kuṣâṇas". Harry Falk. Silk Road Art and Archaeology VII.

[4] А.С. Сагдуллаев, В.А. Костецкий. История Древнего Мира. — 4-е, исправленное и дополненное. — Ташкент : Yangiyo'l Poligraf Servis, 2013. — С. 137-138. — ISBN 978-9943-4221-4-8.

[5] Хуейнен. Вівтарна сутра, гл. 50

[a]

[2]

[3]

[4]

[1]