Карл Ціглер

німецький хімік

Карл Ціглер
Karl Waldemar Ziegler
Народився26 листопада 1898(1898-11-26)
Хельза, Німеччина
Помер11 серпня 1973(1973-08-11) (74 роки)
Мюльгайм-на-Рурі, Німеччина
ПохованняHauptfriedhof Mülheim an der Ruhrd
Країна ФРН
Діяльністьхімік, інженер, викладач університету
Alma materМарбурзький університет (1920)
ГалузьОрганічна хімія
ЗакладМарбурзький університет, Гейдельберзький університет
Науковий ступіньдоктор філософії[1] (1920)
Науковий керівникKarl von Auwersd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина[2]
Баварська академія наук
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
Королівське товариство Единбурга
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1963)
Медаль Лібіха (1935)

Ка́рл Ва́льдемар Ці́глер (нім. Karl Waldemar Ziegler; 26 листопада 1898, Гельза, поблизу Касселя — 11 серпня 1973, Мюльгайм-на-Рурі) — німецький хімік.

Біографія

ред.

Закінчив Марбурзький університет (1920), викладав там же (1923 — 26). Професор (1928 — 36) Гейдельберзького університету. Директор хімічного інституту при університеті в Галле (1936 — 43); директор Інституту дослідження вугілля імені Макса Планка в Мюльгаймі (1943 — 69), одночасно завідувач кафедрою в Вищій технічній школі Ахена1947).

Основні роботи

ред.

Основні праці з органічної хімії та хімії високомолекулярних сполук. Відкрив (1953) каталізатор на основі триетилалюмінію і галогенідів титану, на якому при низьких температурі і тиску вперше здійснив полімеризацію етилену в лінійний поліетилен. Це відкриття лягло в основу створення ряду змішаних каталізаторів (каталізаторів Ціглера — Натта) для синтезу стереорегулярних полімерів. Розробив промислові способи отримання бутадієну, вищих α-олефінів, вищих спиртів і карбонових кислот.

Нобелівська премія

ред.

Нобелівська премія з хімії (1963, спільно з Джуліо Натта).

Література

ред.
  • Павлова Л. Б., Карл Циглер, «Журнал Всесоюзного химического общества им. Д. И. Менделеева», 1975, т. 20, № 6 (рос.)

Примітки

ред.
  NODES