Кето
Кето (дав.-гр. Κητώ, в пізнішій вимові «Кіто») — персонаж давньогрецької міфології, ім'я якого походить від слова «кітос» (дав.-гр. κῆτος — «морське чудовисько»), від якого походить і слово «кит».
Кето | |
---|---|
Божество в | давньогрецька релігія |
Батько | Понт |
Мати | Гея |
Діти | Форкіди, Геспериди, Медуза, Граї, Ладон (дракон), Евріала[d], Thoosad, Стено[d], Дейноd, Enyo[d], Pemphredod і Єхидна |
Медіафайли у Вікісховищі |
Родинні зв'язки
ред.Кето — дочка Геї і Понта[1], сина Геї.
Кето була одружена зі своїм братом Форкієм, богом бурхливого моря[2].
Діти Кето (так звані форкіди): дракон Ладон[3], німфа Фооса, Єхидна (за версією), граї (Еніо, Пемфредо і Дейно), горгони (Евріала, Сфено і Медуза)[4], сирени (за версією), геспериди (за версією). Також є переказ, що вона і Форкій були батьками Троянського морського звіра, якого закликав з глибин морських сам Посейдон, щоб помститися жителям Трої, які не здійснили жертвоприношення на його честь (Посейдон захистив межі міста, але цар не віддячив йому).
Зовнішність
ред.Зовнішність Кето відрізняється в різних варіантах легенд. У деяких вона — прекрасна жінка (за Гесіодом, «прекрасноланітна»[5]), в інших — вона з самого народження потворна стара, втілює жахи моря.
Роль
ред.Кето була богинею морської безодні, а також чудовиськ, що мешкають в цих нетрях. В деяких варіантах легенд Кето сама була чудовиськом глибин.
Кето — морське чудовисько, на поталу якому була виставлена Андромеда (або це чудовисько було одним з її численних дітей). Персей перетворив його на камінь[6].
Тлумачення
ред.За раціоналістичним тлумаченням, був цар Кітон, який наклав данину на Трою, але був убитий військами Геракла і Лаомедонта[7]. Можливо, ім'я Кето пов'язане з ними[8].
Примітки
ред.- ↑ За Псевдо-Аполлодором.
- ↑ Граи // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- ↑ Гесіод. Теогонія 333—335
- ↑ Псевдо-Аполлодор.
- ↑ Гесіод. Теогонія 238
- ↑ Нонн.
- ↑ Палефат. Про неймовірне 37
- ↑ Гіндін Л. А., Цимбурский Ст. Л. Гомер і історія Східного Середземномор'я. М., 1996. С. 117, 283
Посилання
ред.- Theoi Project — Кето [Архівовано 1 Листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)