Кизил-Ірмак
Кизил-Ірмак[1], Кизилирмак[2] (тур. Kızılırmak, дослівно — червона річка; антична назва Галіс, від грец. Άλυς) — найдовша річка Туреччини. Бере початок у горах Кизилдаг, перетинає Анатолійське плоскогір'я і Понтійські гори, впадає у Чорне море, утворюючи дельту.
| Кизил-Ірмак тур. Kızılırmak | |
|---|---|
 | |
 | |
| 39°51′12″ пн. ш. 38°24′27″ сх. д. / 39.853277777778° пн. ш. 38.407388888889° сх. д. | |
| Витік | İmranlıd |
| • координати | 39°51′12″ пн. ш. 38°24′27″ сх. д. / 39.853277777778° пн. ш. 38.407388888889° сх. д. |
| • висота, м | 2 000 |
| Гирло | Чорне море |
| • координати | 41°44′03″ пн. ш. 35°57′23″ сх. д. / 41.734166666667° пн. ш. 35.956388888889° сх. д. |
| Країни: | Туреччина |
| Довжина | 1 350 км |
| Площа басейну: | 77,1 тис. км² |
| Середньорічний стік | 500±0,001 м³/с |
| Притоки: | Деліс, Деврез |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина — 1151 км, площа басейну — 77,1 тис. км².
Режим
ред.Спостерігаються весняна повінь, літня межень, осінні паводки від дощів.
Використання
ред.Використовується для зрошування, численних водяних млинів.
Каскад ГЕС
ред.У середній течії є гідровузол Хірфанлар (ГЕС потужністю понад 100 МВт, гребля заввишки більше 80 м, водосховище завдовжки близько 80 км).
На річці розташовано ГЕС Pirinçli, ГЕС Kargı Kızılırmak, ГЕС Боябат.
Населені пункти
ред.Історія
ред.Хетти називали цю річку Марассантія. Вона служила південним і західним кордоном країни Хатті, ядра хеттської держави, а раніше кордоном поширення хеттської мови.
У античний період Кизил-Ірмак служив східним кордоном Малої Азії.
З цією річкою пов'язаний знаменитий вислів дельфійської піфії:
|
Крез, перейшовши через Галіс, зруйнує велике царство | 
|
Галерея
ред.-
Річка Кизил-Ірмак. Околиці міста Невшехір. Листопад 2020 року. -
Річка Кизил-Ірмак. Середня течія. Вигляд з мосту до селища Саріхідір, розташованого поряд з Аваносом
Примітки
ред.- ↑ Туреччина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу, 2005.
Література
ред.- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
