Конота мала
Конота мала | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cacicus latirostris Swainson, 1838 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Cassicus latirostris Ocyalus latirostris Psarocolius latirostris | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коно́та мала[2] (Cacicus latirostris) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)[3]. Мешкає на заході Амазонії. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Мала конота (Ocyalus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2014 року він був переведений до роду Касик (Cacicus)[4].
Опис
ред.Довжина самців становить 35 см, самиць 25 см. Забарвлення переважно чорнувате, потилиця каштанова, хвіст жовтий з широким чорним кінчиком і вузькими чорними краями, так, що коли хвіст згорнутий, він здається чорним. Райдужки блакитні, дзьоб великий, жовтий, на лобі роговий щиток.
Поширення й екологія
ред.Малі коноти мешкають на сході Еквадору, на північному сході Перу, на крайньому півдні Колумбії (південь Амасонасу) та на заході Бразилії. Вони живуть у заболочених і варзейських лісах[en] (тропічних лісах у заплавах Амазонки та її приток) та на річкових островах, на висоті до 300 м над рівнем моря.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Cacicus latirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 вересня 2022.
- ↑ Powell, A.F.L.A.; Barker, F.K.; Lanyon, S.M.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lovette, I.J. (2014). A comprehensive species-level molecular phylogeny of the New World blackbirds (Icteridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 71: 94—112. doi:10.1016/j.ympev.2013.11.009. PMID 24291659.
Джерела
ред.- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |