Коу-Ата
Коу-Ата (туркм. Köw-Ata) — підземне озеро в Бахерденській печері.
| Коу-Ата | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 38°18′02″ пн. ш. 57°31′09″ сх. д. / 38.3005° пн. ш. 57.5191° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Туркменістан | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Глибина макс. | 13 м | |||
| Довжина | 80 км | |||
| Ширина | 30 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
  Коу-Ата (Туркменістан) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Коу-Ата у Вікісховищі | ||||
Етимологія
ред.Назва озера в перекладі з туркменської означає «батько печер».
Географія
ред.Озеро, як і печера розташоване за 110 км від Ашхабада,[1] неподалік від кордону з Іраном.
Історія
ред.Перші наукові дані про печеру та підземне озеро з'явилися в 1856 році, але широку популярність вона здобула після публікації в 1896 році нотатки в місцевій пресі, в якій повідомлялося про те, що завдяки турботі службовців залізничної станції Бахарлі для зручності спуску в печеру встановлені дерев'яні сходи. З цього часу печера та озеро стали популярним туристичним місцем для жителів Туркменістану.
Геологія
ред.Вода озера містить 38 хімічних елементів. Серед них: сірка, йод, магній, калій, натрій, сульфати, алюміній, бром, залізо, стибій. Температура води в озері 33-38 градусів.[1]
Флора та фауна
ред.У печері, де розташовується озеро, проживає колонія кажанів, гризуни, птахи та близько 50 видів безхребетних.[2]