Кубок Ачербо
| Назва | Coppa Acerbo/Circuito di Pescara |
| Розташування | Пескара, Північна Італлія |
| Основні події | Чемпіонат Гран-Прі, WSC, Формула-1, Формула-2, |
| Довжина траси | 25,579 км. |
| Кількість кіл | 18 |
| Довжина перегонів | 460,422 км. |
| Найбільше перемог (пілот) | Джузеппе Кампарі (3) |
| Найбільше перемог (виробник) | Alfa Romeo (10) |
| Останні перегони Формула-1 | 1957 рік |
| Поул-позиція | Хуан Мануель Фанхіо Maserati 9:44.6 |
| Подіум | 1. Стірлінг Мосс (Vanwall)-2:59:22.7; 2. Хуан Мануель Фанхіо (Maserati) + 3:13.9; 3. Гаррі Шелл (Maserati) + 6:46.8 |
| Найшвидше коло | Стірлінг Мосс (Vanwall) 9:44.6 |
Історія
ред.Кубок Ачербо (іт. Coppa Acerbo) ― це автомобільні перегони, названий на честь Тіто Ачербо, його брат Джакомо Ачербо був відомим фашистським політиком в Італії.
Після після поразки країни в Другій Світовій війні, перегони перейменували на Перегони Пескара, які також називають Гран-Прі Пескари ((Gran Premio ді Пескара).
Перші перегони на понад 25-ти кілометровій трасі біля Адріатичного моря розпочалися в 1924 році. Останні змагання пройшли в 1964 році. Перегони проводилися в різних класах спортивних автомобілів.
В 1957 році тут пройшла Формула-1, в її календарі за всю історію це була найдовша траса в календарі чемпіонату. Alfa Romeo виграла із 9-ти перших перегонів 7, і тільки в 1926 році їх побила Bugatti T35. Хоча італійці знову в 1930 році виграли, це був Ахілл Варці на Maserati.
Із введенням регламенту Гран-Прі і вагою автомобілів до 750 кг, Alfa Romeo стає вже не такою швидкою, втрачаючи своє лідерство.Mercedes-Benz і Auto Union почали виходити на арену довоєнних Гран-Прі, хоча італійці із введенням класу автомобілів із двигуном до 1,5 л. італійці не відстають, що було вигідно Alfa Romeo, з їх новою моделлю Alfetta 158. Кубок Ачербо вважався однією з найпрестижніших перегонів в той час.
Післявоєнний час
ред.Після війни перегони відновилися в 1947 році, щоправда назву із профашистської змінили на більш цивільну ― Перегони Пескари. Однак відновлені перегони вже не користувалися таким статусом і популярністю, як колись, тож організатори почали роздумувати, як повернути змаганням колишню славу.
І шанс з'явився із початком в 1950 році Чемпіонату світу Формула-1, котра в результаті і приїхала в Пескару. У 1950 гонку виграв майбутній чемпіон світу Хуан Мануель Фанхіо на Alfa Romeo. В 1957 році Гран-прі Пескари офіційно ввійшло в календар Формула-1. Ці перегони виграв Стірлінг Мосс на Vanwall, друге місце здобув Фанхіо.
Перегони в Пескарі були дуже ннебезпечні як для пілотів, так і для глядачів, тож на початку 60-х років ці питання стають визначальними в майбутній перспективі Пескари. Після дворічної перерви статус перегонів знизили і в 1960 році тут пройшла Формула-2, виграв гонку майбутній чемпіон світу Денні Х'юм.
В 1961 році статус перегонів востаннє підвищили до статусу чемпіонату світу, цього разу тут проходив Чемпіонат Світу Спортивних автомобілів (дивіться World Sporstcar Championship). Останнє Гран-Прі Пескари виграла Ferrari Testa Rossa із Лоренцо Бандіні і Джорджо Скарлатті. Це були останні змагання на знаменитому колись Кубку Ачербо. Більше в Пескарі перегони не проводилися.
Переможці перегонів
ред.Бернд Роземейєр, Луїджі Фаджіолі і Акілле Варці вигравали перегони двічі, а Джузеппе Кампарі є єдиним пілотом, що виграв її тричі.
Посилання
ред.1.Гран-прі подію результатів. Золота ера Гран-Прі 2.Pescara Circuit в ETracksonline