Кількість

Кі́лькість — в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей, за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

Приклади кількості

Кількість відповідає на запитання «Скільки (цього є там)?», наприклад: один, два, три, декілька, четвертина, фунт.

Кількість квадратів, кубів.

В математиці і фізиці

Кожна сукупність предметів є певною множиною. Якщо вона скінченна, то її можна порахувати. Будь-який рахунок складається в повтореному складанні одиниці. Наприклад, число «40» є кількісною характеристикою будь-якої множини з 40 предметів, чи будуть це люди або дерева. Отже, числа і величини виявляються формальною, зовнішньою, за Гегелем, «байдужою» стороною якісних відносин. Є речі великі і маленькі, довгі і короткі, є рухи швидкі і повільні, є ступінь розвитку висока і низька тощо Все це можна виміряти за допомогою певного еталона: метра, секунди і так далі.

З метою встановлення кількісної визначеності предмета порівнюються складові його елементи — просторові розміри, швидкість зміни, ступінь розвитку — з певним еталоном як одиницею рахунку і вимірювання. Чим складніше явище, тим важче його піддавати вивченню за допомогою кількісних методів (наприклад, явища в сфері моральності, політики, естетичного сприйняття світу тощо); в цих випадках вдаються до різного роду шкал.

Процес пізнання реального світу як історично, так і логічно відбувається таким чином, що пізнання якості передує пізнання кількісних відносин. Наука рухається від якісних оцінок і описів явищ до встановлення кількісних закономірностей.

Кількість перебуває в єдності з якісною визначеністю явищ, речей, процесів; це єдність становить їх міру. Зміна кількісної визначеності речей до певної межі не торкається їх якості. За цими межами кількісні зміни супроводжуються зміною якості.

Див. також

Джерела

Mary Michael Spangler. Logic. An Aristotelean Approach. Revised Edition. (Логіка. Арістотельський підхід. Переглянуте видання). Ленгем, Меріленд: Університетська Друкарня Америки, 1986, 1993.
Aristotle, Logic (Organon): Categories, in Great Books of the Western World, V.1. ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
Aristotle, Physical Treatises: Physics, in Great Books of the Western World, V.1, ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
Aristotle, Metaphysics, in Great Books of the Western World, V.1, ed. by Adler, M.J., Encyclopaedia Britannica, Inc., Chicago (1990)
Hölder, O. (1901). Die Axiome der Quantität und die Lehre vom Mass. Berichte über die Verhandlungen der Königlich Sachsischen Gesellschaft der Wissenschaften zu Leipzig, Mathematische-Physicke Klasse, 53, 1-64.
Klein, J. (1968). Greek Mathematical Thought and the Origin of Algebra. Cambridge. Mass: MIT Press.
Laycock, H. (2006). Words without Objects: Oxford, Clarendon Press [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
Michell, J. (1993). The origins of the representational theory of measurement: Helmholtz, Hölder, and Russell. Studies in History and Philosophy of Science, 24, 185—206.
Michell, J. (1999). Measurement in Psychology. Cambridge: Cambridge University Press.
Michell, J. & Ernst, C. (1996). The axioms of quantity and the theory of measurement: translated from Part I of Otto Hölder's German text «Die Axiome der Quantität und die Lehre vom Mass». Journal of Mathematical Psychology, 40, 235—252.
Newton, I. (1728/1967). Universal Arithmetic: Or, a Treatise of Arithmetical Composition and Resolution. In D.T. Whiteside (Ed.), The mathematical Works of Isaac Newton, Vol. 2 (pp. 3-134). New York: Johnson Reprint Corp.
Wallis, J. Mathesis universalis (as quoted in Klein, 1968).

Посилання

Кількість [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 641. — 1000 екз.