Ланолін

Ланолі́н (від лат «lana» — шерсть і «oleum» — олія) — очищений тваринний віск, який отримують при промивці овечої шерсті.^[1] Є побічним продуктом переробки вовни, який отримують із виробничих відходів (вовнового бруду).^[2] Густа в'язка маса від світло-жовтого до темно-коричневого кольору з зі слабким своєрідним запахом.

В складну молекулу ланоліну спеціальними методами вводять окис етилену, і отримують оксиметильований ланолін, який є цінною косметичною сировиною.

Ланолін та продукти його переробки широко використовуються в парфумерно-косметичному виробництві і фармакології як основа для мазей.^[1] Використовується для приготування мазей і, в особливості, помад.^[3]

Ланолін зареєстрований в Україні як харчова добавка E913^[4].

Застосування

Широко застосовується у складі різних косметичних засобів - кремів і т. д., в медицині використовується як основа для різних мазей (зокрема очних), пластирів і клейких пов'язок, а також для пом'якшення шкіри (у суміші з рівною кількістю вазеліну) .

Випускається чистий, очищений ланолін для жінок, що годують (торгові назви: Лановіт, Purelan, Lansinoh, Lanolin, Pixeltap). При місцевому застосуванні, ланолін допомагає загоєнню тріщин на сосках і запобігає їх появі, і не вимагає змивання перед годуванням (безпечний для немовлят).

Ланолін використовується як компонент кондиціонерів для волосся, він благотворно впливає на структуру і самоочищання волосся (або вовни тварин), посиленого росту волосся ланолін не викликає, хоча такий міф існує.

Ланолін зареєстрований як харчова добавка E913.

Примітки

↑ ^а ^б Мороз А. Н., Черенков А. Д. Анализ способов извлечения шерстного жира из сточных вод фабрик первичной обработки шерсти / Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]. — 2011, № 12
↑ Новые территориальные комплексы СССР. — Мысль, 1977. — 267 стор. (стор.: 233)
↑ Фишер Г. Практіческий мыловаръ. Практическое руководство къ фабрикаціи всЂхъ сортовъ мыла / Издательство: Петроградъ: Изданіе В. И. Губінскаго. Переводъ В. Дмитріева. — 1914, С.: 240 (с:22-23)
↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № 12: Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 2 квітня 2012.

Див. також

Посилання

ЛАНОЛІН [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

[Мороз-1] а ^б Мороз А. Н., Черенков А. Д. Анализ способов извлечения шерстного жира из сточных вод фабрик первичной обработки шерсти / Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» Збірник наукових праць [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]. — 2011, № 12

[2] Новые территориальные комплексы СССР. — Мысль, 1977. — 267 стор. (стор.: 233)

[3] Фишер Г. Практіческий мыловаръ. Практическое руководство къ фабрикаціи всЂхъ сортовъ мыла / Издательство: Петроградъ: Изданіе В. И. Губінскаго. Переводъ В. Дмитріева. — 1914, С.: 240 (с:22-23)

[4] Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № 12: Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 2 квітня 2012.

[1]

[2]

[3]

[4]