Вікіпедія

Лоранс де Кар

Лора́нс де Кар (фр. Laurence des Cars; нар. 13 червня 1966) — французька історикиня мистецтва, чинна президент Музею Орсе і Музею оранжереї в Парижі[3].

Лоранс де Кар
Народилася13 червня 1966(1966-06-13) (58 років)
Антоні
Країна Франція
Діяльністьмистецтвознавиця, кураторка, викладачка університету
Alma materЛуврська школаd
Університет Париж IV
Institut national du patrimoined
Галузьмистецтвознавство[1], кураторствоd[1] і зібрання творів мистецтваd[1]
ПосадаQ108552181?, President-Director of Musée du Louvred[2] і директор музеюd[1]
БатькоJean des Carsd
РодичіGuy des Carsd
Нагороди
офіцер ордену «За заслуги» Кавалер ордена «За заслуги» Командор ордена Мистецтв і літератури офіцер ордена Мистецтв та літератури Кавалер ордена Почесного легіону

26 травня 2021 року була призначена президентом та директором Лувру, починаючи з 1 вересня 2021 року.

Біографія

ред.

Лоранс Елізабет де Перюс Де Кар — дочка журналіста та письменника Жана де Кара та онука письменника Гі де Кара[4].

Вона вивчала історію мистецтва в Паризькому університеті IV та в Школі Лувру, пізніше — в Національній школі культурної спадщини. По закінченні 1994 року одеражала місце кураторки в Музеї Орсе, де пропрацювала до 2007 року.[5] .

Спеціалізувається на вивченні мистецтва XIX століття і початку XX століття, викладачка Луврської школи, була куратором численних виставок: «Походжження світу, навколо шедевра Курбе»[6]; «Жан-Поль Лорен, художник історії»[7]; «Едвард Берн-Джонс»[8] ; «Курбе і Комуна»[9]; «Томас Ікінс, американський реаліст»[10]; «Едуар Вюйяр»[11]; «Гюстав Курбе»[12]; «Жан-Леон Жером»[13],[5] ; «Лувр Абу-Дабі, народження музею»[14] ; «Атакуйте сонце. Вшанування маркіза де Сада»[15]; «Аполлінер, погляд поета»[16]; «Американський живопис 30-х років»[17].

Вона також є авторкою численних ілюстрованих есеїв.

Вона була призначена науковим керівником агентства «Франція-Музей» у липні 2007 року[5], а також відповідальною за розробку Лувру в Абу-Дабі. 2011 року увійшла до складу загальних кураторів культурної спадщини, у січні 2014 року була призначена директором Музею оранжерії[18] ,[19],[20].

Відповідно до указу від 27 лютого 2017 року вона була призначена президентом Республіки Франсуа Оландом[21], президентом Музею Орсе і Музею оранжерії з 15 березня 2017 року[22] ,[23].

Лоранс де Кар призначена президентом та директором Лувру з 1 вересня 2021 року[24]. Є першою жінкою, яка обійняла цю посаду[25], на якій стане наступницею нинішнього президента та директора Лувру Жана-Люка Мартінеса[26].

Публікації

ред.
  • Les Préraphaélites. Découvertes Gallimard. Paris: Gallimard et Réunion des musées nationaux. 01 1999. с. 128. ISBN 2070534596.
  • Jean-Léon Gérôme. Découvertes Gallimard Hors série. Paris: Gallimard et Musée d'Orsay. 10 2010. с. 48. ISBN 9782070130672.
  • Le Petit Dictionnaire Vallotton en 21 obsessions, RMN Grand Palais, 2013

У співпраці або під керівництвом

ред.
  • Henri Loyrette (dir.), L'Art français, le XIXe siècle, en collaboration avec Sébastien Allard, Flammarion, 2008
  • des Cars, Laurence (04 2013). Louvre Abu Dhabi. Catalogue d'exposition. Paris: Louvre éditions et [Éditions Flammarion. с. 320. ISBN 978-2-08123-237-2.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ https://www.lexpress.fr/actualites/1/societe/la-presidente-du-musee-d-orsay-laurence-des-cars-va-diriger-le-louvre_2151550.html
  3. ↑ Farah Nayeri (7 mars 2018). A Woman Who Is a Rare Find Among Museum Leaders. New York Times (англ.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021..
  4. ↑ Légion d'honneur: une femme chevalier pour défendre le patrimoine. Le Populaire. 27 mars 2016. Архів оригіналу за 29 березня 2016..
  5. ↑ а б в Aurélie Filippetti, ministre de la Culture et de la Communication a nommé Laurence des Cars au poste de Directrice du musée de l'Orangerie. Ministère de la Culture et de la Communication. 21 janvier 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2016..
  6. ↑ Musée d'Orsay, 1996.
  7. ↑ Musée d'Orsay, Toulouse, musée des Augustins, 1997—1998.
  8. ↑ New York, The Metropolitan Museum of Art, musée de Birmingham, musée d'Orsay, 1998—1999.
  9. ↑ Musée d'Orsay, 2000.
  10. ↑ Philadelphia Museum of Art, Paris, musée d'Orsay, New York, The Metropolitan Museum of Art, 2001—2002.
  11. ↑ Washington, National Gallery of Art, musée des beaux-arts de Montréal, Paris, Galeries nationales du Grand Palais, Londres, Royal Academy of Art, 2003—2004.
  12. ↑ Paris, Galeries nationales du Grand Palais, New York, The Metropolitan Museum of Art, Montpellier, musée Fabre, 2007—2008.
  13. ↑ Los Angeles, Getty Museum ; Paris, musée d'Orsay ; Madrid, Musée Thyssen, 2010—2011.
  14. ↑ Abou Dhabi, Manarat al Saadiyat; Paris, musée du Louvre, 2013—2014.
  15. ↑ Paris, musée d'Orsay, 2014—2015.
  16. ↑ Paris, musée de l'Orangerie, 2016.
  17. ↑ Paris, musée de l'Orangerie, 2016—2017
  18. ↑ Arrêté du 1er janvier 2014 portant nomination de la directrice du musée national de l'Orangerie des Tuileries. Legifrance.gouv.fr. Архів оригіналу за 1 лютого 2018..
  19. ↑ Éric Bietry-Rivierre (4 mars 2014). Laurence des Cars, la patronne de l'Orangerie. Le Figaro. Архів оригіналу за 31 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021..
  20. ↑ Noce, Vincent (12 juillet 2013). Laurence des Cars pressentie à l'Orangerie. Libération. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 27 травня 2021.
  21. ↑ Sur proposition de la ministre de la Culture Audrey Azoulay.
  22. ↑ Philippe Dagen (28 février 2017). Laurence des Cars nommée à la tête du Musée d'Orsay. Le Monde. Архів оригіналу за 27 травня 2021..
  23. ↑ Didier Rykner (28 février 2017). Nomination de Laurence des Cars à la tête du Musée d’Orsay. La Tribune de l'art. Paris. Архів оригіналу за 7 березня 2017.
  24. ↑ Victor Vasseur (26 травня 2021). La présidente du musée d'Orsay Laurence des Cars nommée à la tête du musée du Louvre. franceinter.fr/ (фр.). France inter. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  25. ↑ La présidente du Musée d'Orsay Laurence des Cars va diriger le Louvre. L'Express. 26 травня 2021. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021..
  26. ↑ Sciolino, Elaine; Marshall, Alex (26 травня 2021). Louvre Gets Its First Female Leader in 228 Years. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лоранс_де_Кар&oldid=37533845
  NODES