Лурська мова
західноіранський діалектний континуум лурів
Лурська мова (північнолурською لوری شومالی) — західноіранський діалектний континуум лурів у західному Ірані. Лурська мова ділиться на чотири діалектні групи (до яких також відносять фейліс):
- північнолурська (Minjaee)
- лекі (лекі)
- бахтіарська (бахтіари)
- південнолурська (південні лури)
| Лурська мова | |
|---|---|
| بختیاری | |
| Поширена в |  Іран |
| Регіон | гори південного Загросу |
| Носії | 5 млн (2012) |
| Писемність | арабський алфавіт |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | lrc - північна лурська, lki - лакі, bqi - бахтіярська, luz - південна лурська |
Носії лурської мови переважно проживають у південно-західному Ірані — Бушері (міста Бандар-Дайлам, Бандар-Ґанаве), Іламі, Кохґілує і Боєрахмеді,Лурестані, Фарсі (шахрестани Мамасані, Сепідан), Чегармехалі і Бахтиарії. Невеликі групи носіїв лурської мови проживають у Іраку та Кувейті.
Історично лурська споріднена із середньоперською мовою, лексично подібна до сучасної перської, переважно відрізняється фонологічно. Бахтіярську мову певні науковці вважають перехідною між курдською та перською.
Посилання
ред.- LORI LANGUAGE ii. Sociolinguistic Status of Lori [Архівовано 23 квітня 2013 у Archive.is]
- BAḴTĪĀRĪ TRIBE [Архівовано 15 квітня 2013 у Archive.is]
