Марк Гарно
Жозеф Жан-П'єр Марк Ґарно (фр. Joseph Jean-Pierre Marc Garneau; нар. 23 лютого 1949, Квебек) — канадський інженер, політик і колишній астронавт. Член Ліберальної партії Канади. Міністр закордонних справ Канади з 12 січня до 26 жовтня 2021 року.
Марк Гарно | |
---|---|
фр. Joseph Jean-Pierre Marc Garneau | |
Міністр закордонних справ Канади | |
12 січня 2021 — 26 жовтня 2021 | |
Прем'єр-міністр | Джастін Трюдо |
Попередник | Франсуа-Філіп Шампань |
Наступник | Мелані Жолі |
Міністр транспорту Канади | |
4 листопада 2015 — 12 січня 2021 | |
Прем'єр-міністр | Джастін Трюдо |
Попередник | Ліза Райтт[en] |
Наступник | Омар Аль-Габра[en] |
Народився | 23 лютого 1949[1][2] (75 років) Квебек, Канада |
Відомий як | космонавт, інженер, політик |
Місце роботи | Канадське аерокосмічне агентство |
Країна | Канада[3] |
Alma mater | Королівський військовий коледж Канади і Імперський коледж Лондона |
Політична партія | Ліберальна партія Канади[3] |
Нагороди | |
mgarneau.liberal.ca | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ґарно став першим канадцем в космосі: брав участь у трьох космічних польотах на борту космічних шаттлів НАСА. З 2001 до 2006 року очолював Канадське аерокосмічне агентство. 2006 року розпочав політичну кар'єру, взявши участь як кандидат від Ліберальної партії Канади на виборах до Палати громад Канади.
Освіта
ред.Марк Ґарно має ступінь бакалавра наук з технічної фізики (1970) з Королівського військового коледжу Канади, і докторський ступінь з електротехніки (1973) Імперського коледжу науки й технології в Лондоні. З 1982 до 1983 року навчався в Командно-штабному коледжі Канадської армії в Торонто.
Астронавт
ред.1984 року Марка направили взяти участь у програмі «Канадський астронавт» (англ. Canadian Astronaut Program): його відібрали серед 4000 кандидатів на одного із семи майбутніх канадських астронавтів. Він відправився в перший політ на шатлі «Челленджер» за програмою STS-41-G як спеціаліст з корисного навантаження. Політ тривав з 5 до 13 жовтня 1984[4].
Брав участь у другому польоті «STS-77» з 19 до 29 травня 1996, знову був фахівцем з корисного навантаження; третій політ «STS-97» — 30 листопада 2000 як фахівець польоту. До часу відходу у лютому 2001 року Марка Ґарно із загону астронавтів, загальна тривалість польотів становила 29 діб 2 години 00 хвилин 15 секунд.[5]
Відійшовши із загону, Марк обійняв посаду виконавчого віцепрезидента КАА; у листопаді 2001 став його президентом. У серпні 2003 Марк Ґарно удостоєний найвищої нагороди Канади: він став компаньйоном Ордена Канади. Очолював КАА до кінця 2005 року, коли й розпочав свою політичну кар'єру[6]
Посилання
ред.- Біографія Марка Гарно на Spacefacts. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 6 вересня 2013.
- Біографія Марка Гарно (видео). Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 6 вересня 2013.
Примітки
ред.- ↑ Бібліотека парламенту — 1876.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ а б https://www.elections.ca/content.aspx?section=res&dir=rep/off/44gedata&document=index&lang=e — Elections Canada.
- ↑ Marc Garneau Biography. Liberal Party of Canada. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 12 грудня 2011.
- ↑ Mars, Kelli (11 лютого 2015). Johnson Space Center Home. NASA. Процитовано 18 вересня 2023.
- ↑ Beardsley, Keith (13 березня 2013). Garneau Stayed in the Race too Long. huffingtonpost.ca. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 1 квітня 2013.