Мудрість

Му́дрість (грец. Σοφία) — володіння знанням, розумінням, досвідом, обачністю та інтуїтивним розумінням включно зі здатністю також вживати ці якості.

Уособлення мудрості. Бібліотека Цельсія. Древній Ефес.

Джордж Уітер. Емблема мудрості. 1635.

Сутність терміну

Мудрість розглядається, як розсудливе та грамотне застосування знання/інтелекту. Великий, глибокий розум, що опирається на життєвий досвід. Здатність знаходити рішення різних проблем, в тому числі життєвих, опираючись на свій і чужий досвід, уникаючи часом безпосередніх логічних операцій і розуміння онтології того що відбувається.

Статус мудрості

Статус мудрості чи розсудливості як чесноти визнається в культурних, філософських та релігійних джерелах. В таких жанрах усної і літературної творчості як Афоризм, Приказка, Приповість, Притча знайшла своє відображення квінтесенція народної мудрості.

Поняття «розум» не є синонімом поняття мудрість. Розумна людина не є обов'язково мудрою, але мудрий вже сприймається, як розумний.

Термін «Філософія» перекладається з давньогрецької як любов до мудрості.

Релігійний вимір

Індійські релігії

В індуїзмі богом мудрості є Ґанеша.

Християнська теологія

У християнстві мудрість вважається одним із дарів Святого Духа.

Мудрість є однією з «ключових ідей» біблійного тексту: їй присвячені книги Іова, Екклезіаста, Притчі і частково Псалмів (Пс. 1; 36; 48; 72; 111; 126; 127), її ім'я безпосередньо фігурує в назвах книг — «Премудрості Соломона», «Премудрості Ісуса, сина Сираха».

Центральне місце мудрості в концептуальній системі релігії цілком зрозуміло: з її допомогою дається відповідь на настільки затребуване людством питання про кінцеву мету буття і про сенс життя. Звичайно, словосполучення «сенс життя» в Святому Письмі немає, а слово «сенс» зустрічається, головним чином, в значенні «розуміння», однак ідея сенсу життя, безумовно, присутня в семантиці біблійної мудрості, яка, по суті, являє собою знання кінцевої мети буття. Філософським і поетичним роздумами про сенс життя вважають приписувану царю Соломону книгу «Екклезіаста»^{[джерело?]}.

Біблійна мудрість — це чеснота, яка полягає, перш за все, в дотриманні закону і заповідей, в тому, що тут називається «страх Господній»: "Будь-яка мудрість — страх Господній, і у всякій мудрості — виконання закону «(Сир. 19: 18); „Усяка мудрість — страх Господній, і в усякій мудрості — виконання закону.“» (Сир. 19: 18); «Страх Господній це мудрість, а відступ від злого — розум» (Іов 28: 28); "Початок мудрості — страх Господній; добрий розум у тих, хто виконує Його "(Пс. 110: 10); "Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність "(Пр. 15: 33); «Корінь премудрості — боятися Господа, а гілки її — довголіття» (Сир. 1: 20); «Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі» (Сир. 1: 26); «премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність.» (Сир. 1: 27); "Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, серце мудрого знає час і право "(Ек. 8: 5).

Сукупна частота появи в тексті Біблії похідних від кореня «мудр-» становить 538 появ, що перевищує десь в рази частоту появи тут похідних від будь-якої іншого кореня, що передає значення пізнавальної здатності, і це ще раз свідчить про значущість мудрості в концептуальній системі релігійного дискурсу .

Слово	Частота появи у біблії
мудрість	203
премудрість	93
мудрець	32
мудрий	176
премудрий	9

Хоча Біблія навчає прислухатись до старших і слухати їх, проте бувають випадки коли цього не варто робити. Псалом 118:100 пише «Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.» Також у книзі Іова згідно з перекладом Огієнка пише, що Бог «надійним уста відіймає й забирає від старших розумність.» (Іов 12:20).

Біблійна мудрість таємнича і містична — вона дається не кожному («Премудрість відповідає імені своєму, і небагатьом відкривається» — Сир. 6: 23), мудреці — це книжники, пророки і віщуни: "І відкрив тобі таємниці премудрости, що тобі вдвічі більше слід було б понести! " (Іов 11: 6); «Щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки» (Пр. 1: 6); «Даниїл відповів перед царем та й сказав: Таємницю, про яку питається цар, не можуть об'явити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни» (Дан. 2: 27); "Де мудрий? де письменник? Де дослідувач віку цього? " (1 Кор. 1: 20); «Ось ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучиться до тебе» (Єз. 28: 3); «І був виданий від мене наказ привести перед мене всіх вавилонських мудреців, щоб вони об'явили мені тлумачення сна» (Дан. 4: 3); "А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його тлумачення, але вони не могли пояснити мені цього "(Дан. 5: 15); "Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви будете бити в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста "(Мф. 23: 34); «Якщо хто бажає великої досвідченості, мудрість … передбачає знамення і чудеса і наслідки років і часів» (Прем. 8: 8).

Див. також

• Інтелект
• Свідомість
• Розум
• Мислення

Джерела

• Мудрість — академічний тлумачний словник української мови
• Мудрість Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Література

• С. Кримський. Мудрість // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 401. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Мудрість // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1047. — 1000 екз.
• ФРОНЕСИС – розсудли­вість; мудрість, практична мудрість, розум, практичний розум; проникливість // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 527-533.