Орнітологія
Орнітоло́гія (грец. ὄρνιθος — птах і λόγος — наука, знання, буквально — птахозна́вство[1]) — наука про птахів, один з розділів зоології. Вивчає птахів, їхню ембріологію, морфологію, фізіологію, екологію, систематику і географічне розповсюдження.
Авіаційна орнітологія — розділ орнітології, що вивчає птахів, які становлять небезпеку для польотів повітряних суден.[2]
Історія
ред.Термін «Орнітологія» введено італійським натуралістом У. Альдрованді наприкінці XVI століття[джерело?].
Починаючи з 1884 року періодично проводяться Міжнародні орнітологічні конгреси.
Задачі орнітології
ред.Основні завдання орнітології:
- вивчення видової різноманітності і числа особин на території, що вивчається;
- вивчення систематики, етології, фізіології і екології птахів, фенології птахів;
- проблеми охорони рідкісних видів тощо.
Методи орнітологічних досліджень
ред.Дослідження проводяться різними способами.
Орнітологічні спостереження
ред.Найпростіший вид орнітологічних досліджень — спостереження.
Орнітологічні спостереження (англ. birdwatching) — спостереження за птахами, які виконує визначений авіаційний персонал з метою своєчасного виявлення птахів на контрольованій ним території (частині повітряного простору) та оцінки їх потенційної небезпеки для польотів повітряних суден.
Візуальні орнітологічні спостереження виконують з метою оперативної оцінки орнітологічної обстановки та є основним джерелом інформації про чисельність, видовий склад, характер поведінки та співвідношення місцевих та мігруючих птахів у районі аеродрому (полігона).
Візуальні орнітологічні спостереження на аеродромі поділяються на:
- регулярні (постійні) орнітологічні спостереження, які паралельно з метеорологічними спостереженнями на аеродромі у світлий час доби незалежно від виконання польотів;
- епізодичні (оперативні) орнітологічні спостереження, які виконують під час польотів;
- епізодичні орнітологічні спостереження у темний час доби, які виконують разом з метеорологічними спостереженнями на аеродромі;
- спеціальні орнітологічні спостереження, які виконують в період орнітологічного обстеження протягом 2 годин після світанку, 1 години опівдні і 2 годин до заходу сонця.
Також виконують орнітологічні спостереження:
- аеровізуальні (з борту повітряного судна у польоті) під час повітряної розвідки погоди в світлий час доби по установлених маршрутах з урахуванням як орнітологічної обстановки, так і метеорологічних умов;
- радіолокаційні — на аеродромі одночасно з радіолокаційною розвідкою погоди.[2]
Вивчення міграції птахів здійснюють методом кільцювання птахів. Для цього птахів відловлюють спеціальними сітками, одягають кільця і відпускають.
Наукові установи та організації
ред.В Україні провідною установою щодо вивчення птахів є Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України та його підрозділи Азово-Чорноморська орнітологічна станція, Український центр кільцювання птахів. Також функціонують громадські організації та робочі групи — Українське орнітологічне товариство імені К. Ф. Кесслера, Західноукраїнське орнітологічне товариство, Азово-Чорноморська орнітологічна спілка, Українське товариство охорони птахів, робоча група Вивчення птахів басейну Сіверського Дінця та інші.
Орнітологічні журнали
ред.У світі видається понад 100 спеціалізованих наукових орнітологічних журналів. Серед них найвідомішими є:
- Audubon Magazine (США) — [1]
- The Auk, American Ornithologists' Union (США) — [2] [Архівовано 16 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Bulletin of the British Ornithologists' Club (Велика Британія) — [3]
- The Condor — Cooper Ornithological Society (США) — [4] [Архівовано 20 червня 2013 у WebCite]
- Emu — Royal Australasian Ornithologists Union, Мельбурн, Австралія) — [5] [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Ibis — British Ornithologists Union (Лондон, Велика Британія) — [6]
- Wilson Journal of Ornithology, Wilson Ornithological Society (США)
Українськими орнітологічними журналами є:
- Беркут[3]
- Бранта (Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции)[4]
- Troglodytes — журнал Західноукраїнського орнітологічного товариства
- серія видань матеріалів конференцій «Птахи басейну Сіверського Дінця».
Відомі українські орнітологи
ред.Дослідники XIX ст.:
- Гебель Герман Федорович
- Кесслер Карл Федорович
- Нордманн Олександр Давидович
- Сомов Микола Миколайович
- Чернай Олександр Вікентійович
Дослідники першої половини ХХ ст.:
- Аверін Віктор Григорович
- Артоболевський Володимир Михайлович
- Браунер Олександр Олександрович
- Вальх Борис Сергійович
- Гавриленко Микола Іванович
- Костюченко Андрій Семенович
- Попов Борис Михайлович
- Пузанов Іван Іванович
- Шарлемань Микола Васильович
Дослідники другої половини ХХ ст.:
- Ардамацька Тетяна Борисівна
- Воїнственський Михайло Анатолійович
- Горбань Ігор Миронович
- Гузій Анатолій Ількович
- Жежерін Всеволод Петрович
- Зубаровський Віталій Михайлович
- Кістяківський Олександр Богданович
- Костін Юлій Віталійович
- Корзюков Анатолій Іванович
- Кошелєв Олександр Іванович
- Назаренко Леонід Ферапонтович
- Пекло Олександр Михайлович
- Смогоржевський Леонід Олександрович
- Страутман Федір Йоганович
- Тараненко Леонід Іванович
- Татаринов Костянтин Адріанович
- Цвелих Олександр Миколайович
Сучасні дослідники:
- Андрющенко Юрій Олексійович
- Атамась Наталія Сергіївна
- Банік Михайло Вікторович
- Бокотей Андрій Андрійович
- Грищенко Віталій Миколайович
- Костюшин Василь Анатолійович
- Лисенко Валерій Іванович
- Матвєєв Микола Дмитрович
- Полуда Анатолій Михайлович
- Серебряков Валентин Валентинович
- Сіохін Валерій Дмитрович
- Скільський Ігор Васильович
- Фесенко Геннадій Васильович
- Чаплигіна Анжела Борисівна
- Черничко Йосип Іванович
- Шидловський Ігор Віталійович
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Орнітологія. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 5 грудня 2022.
- ↑ а б Правила орнітологічного забезпечення польотів державної авіації України, затверджені Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2016 № 478. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 9 липня 2018.
- ↑ Беркут (український орнітологічний журнал). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 5 липня 2011.
- ↑ Бранта: (Сб. научн. тр. Азово-Черноморской орнитологической станции. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
Посилання
ред.- Досягнення і відкриття в орнітології за 2008 рік [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
- Нові знахідки для орнітологічної науки за 2009 рік [Архівовано 26 серпня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
Література
ред.- Західно-Українська орнітологічна станція: напрями і результати діяльності: зб. пр. / Зах.-Укр. орнітол. станція ; ред.: І. Шидловський [та ін.]. — Л. : Євросвіт, 2002. — 90 с.: іл. — Бібліогр.: с. 82-87. — ISBN 966-7343-38-3
- Пізнай і полюби: довідник юного орнітолога / Я. Т. Левчук. — К. : Веселка, 1995. — 79 с.:іл. — ISBN 5-301-01749-7
- Труфанов Г. Цікава орнітологія. К: Веселка, 1983.
- Экологическая орнитология: учебное пособие для академического бакалавриата / Л. Г. Вартапетов. — М.: Издательство Юрайт, 2018. — 170 с.
- Ильичев В. Д., Карташев Н. Н., Шилов И. А. Общая орнитология: Учебник для студ. биол. спец. ун-тов. — М.: Высшая школа, 1982. — 464 с.
- Шульпин Л-М. Орнитология. Л., 1940.
- Bezzel Е. Ornithologie. Stuttgart, 1977.
- Dorst J. The life of birds. Ldn, 1974, v. I—II.
- Карпатський путівник для спостерігача за птахами. Київ: ТОП Україна. 2010. с. 96 с. : іл.