Пандемія
Пандемі́я (також рідше панде́мія; від грец. παν «пан» — увесь + грец. δήμος «демос» — народ) — найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі[1][2]
Пандемія | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
MeSH | D058873 |
Pandemics у Вікісховищі |
Характеризується часто відсутністю колективного імунітету в людства, і, зазвичай, ефективних засобів профілактики (вакцини) й лікування. Серед інфекційних захворювань, які сягали масштабу пандемії: чума, холера, грип, ВІЛ-інфекція/СНІД, коронавірусна хвороба 2019[3][4].
Відомі епідемії і пандемії в історії людства
ред.Є кілька епідемій, котрі згадуються насамперед з погляду розголосу, кількості загиблих, економічних збитків, деякі дотягують до рівня пандемії, а саме:
- Афінська моровиця 430 р. до н. е.. Невідома хвороба вбила чверть афінського війська і чверть населення міста протягом чотирьох років. Це захворювання послабило домінування Афін, але його вірулентність завадила широкому поширенню. Точна причина захворювання достеменно невідома протягом багатьох років. Можливо це був черевний тиф[5], хоча стосовно цього до цих пір існують багато сумнівів.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Афінська моровиця.
- Чума Антоніна, 165—180. Можливо, це була натуральна віспа, перенесена до італійського півострова солдатами, що поверталися з країн Близького Сходу. Вона вбила чверть інфікованих — число жертв сягнуло близько п'яти мільйонів.[6]
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Антоніна.
- Чума Кипріяна — пандемія невідомої хвороби, яка прокотилася Римською імперією у 249—262 роках. У розпал її, як стверджується, в Римі помирало 5 000 людей щодня.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Кипріяна.
- Чума Юстиніана, з 541 до 750, була першим зареєстрованим спалахом чуми. Вона можливо зародилася в Єгипті і досягла Константинополя навесні наступного року, вбиваючи (за записами візантійського літописця Прокопія Кесарійського) 10000 людей у день у самому розпалі, і, можливо, 40 % жителів міста. Чума знищила від чверті до половини людського населення відомого світу.[7][8]. Це викликало скорочення населення Європи на 50 % між 550 і 700 роками[9]
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Юстиніана.
- Чорна смерть, криза XIV-го століття. Загальне число смертей у всьому світі оцінюється в 75 млн.[10] Через вісімсот років після останнього спалаху чума повернулася в Європу. Почавшися в Азії, хвороба досягла Середземномор'я і Західної Європи в 1348 році (можливо, з італійськими купцями, що тікали від бойових дій в Криму), і вбила від 20 до 30 мільйонів європейців за шість років;[11] третину від загальної чисельності населення,[12] і до половини, в більш постраждалих містах[13]
Це була перша із низки європейських епідемій чуми, які виникали час від часу аж до XVIII-го століття[14] Протягом цього періоду, відбулося більше 100 епідемій чуми по всій Європі.[15] В Англії, наприклад, епідемія тривала як дво-п'ятирічний цикл з 1361 по 1480 роки.[16] До 1370 року, населення Англії скоротилося вдвічі.[17] Велика Лондонська чума в 1665—1666 роках була останнім великим спалахом чуми в Англії. Від хвороби загинуло близько 100000 людей — тобто 20 % населення Лондона.[18]
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чорна смерть.
- Пандемія грипу 1510 року — одна з перших описаних грипозних пандемій.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Пандемія грипу 1510 року.
- Пандемія грипу 1557 року, при якій грип вперше поширився Азією, Європою, Африкою та Америкою.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Пандемія грипу 1557 року.
- Третя пандемія чуми в Китаї розпочалася в середині XIX-го століття, поширюючись усіма населеними континентами — загинуло 10 мільйонів людей в одній тільки Індії[19] Під час цієї пандемії, у Сполучених Штатах виявлено перший випадок чуми в 1900 році у Сан-Франциско.[20] Сьогодні окремі випадки чуми, як і раніше, інколи виявляють у західній частині США.[21]
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Третя пандемія чуми.
Великою проблемою людства починаючи з початку XIX століття стала холера, яка спричинила з того часу 7 пандемій, остання з яких не завершилась починаючи з 1961 року.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Перша холерна пандемія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Друга холерна пандемія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Третя холерна пандемія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Четверта холерна пандемія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті П'ята холерна пандемія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Шоста холерна пандемія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сьома холерна пандемія.
Зустрічі європейців з населенням різних територій світу часто призводять до розвитку тяжких епідемій. Хвороби вбили більшу частину корінного населення Канарських островів у XVI столітті (Гуанчі). Половина корінного населення Гаїті в 1518 році вмерла від натуральної віспи. Вона також розорила Мексику в 1520-і роки, убивши 150 000 у Теночтітлані, в тому числі імператора, і Перу в 1530 році, допомагаючи європейським завойовникам[22]. Від кору загинуло ще два мільйони мексиканських індіанців у XVII столітті. У 1618—1619 роках, натуральна віспа знищила 90 % корінних американців Массачусетса.[23] У 1770-х роках від натуральної віспи загинуло щонайменше 30 % тихоокеанських корінних американців.[24] Епідемії натуральної віспи в 1780—1782 та 1837—1838 роках принесли руйнування і різку депопуляцію серед рівнинних індіанців.[25] Деякі науковці вважають, що смерть до 95 % американських індіанців у Новому світі спричинили такі захворювання Старого Світу, як натуральна віспа, кір, грип тощо.[26] Упродовж століть, у європейців виробився імунітет високого ступеню захисту від цих захворювань, у той час як корінні народи не мали такого імунітету.[27]
Упродовж XII—XIX століть у світі виникали численні пандемії грипу. У 1918 році під час першої світової війни виникла найбільша за кількістю смертей пандемія іспанського грипу, яка упродовж 18 місяців забрала життя, за різними даними, від 50 до 100 млн людей у світі.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Іспанський грип.
Пандемії в історії людства
ред.поч. | закін. | назва | хвороба | місце | померло |
---|---|---|---|---|---|
165 | 180 | Чума Антоніна | достеменно невідомо, можливо натуральна віспа | Римська імперія, Близький Схід | невідомо, не менше 5 млн. |
540 | 700 | Чума Юстиніана / 1-а пандемія чуми | чума | Північна Африка, Європа, Центральна Азія, Близький Схід | близько 100 млн. |
1334 | 1353 | Чорна смерть / 2-а пандемія чуми | чума | майже вся Євразія | бл. 80 млн. |
1817 | 1824 | Перша холерна пандемія | холера | Південно-Східна Азія, Індія, Близький Схід, Східна Африка, Південна Європа | бл. 1 млн. |
1826 | 1837 (може аж до 1851 року) | Друга холерна пандемія | холера | Південно-Східна Азія, Індія, Європа, Північна Америка, Японія, Китай | бл. 2 млн. |
1846 | 1860 (може 1837—1863 рр.) | Третя холерна пандемія | холера | Азія, Європа, Північна і Південна Америка, Африка | бл. 10 млн. |
1855 | 1921 | 3-я пандемія чуми (Портова смерть) | чума | Східна Азія, узбережжя Індійського океану, обидві Америки, Австралія | 20 млн. |
1863 | 1875 | Четверта холерна пандемія | холера | Азія, Європа, Північна і Південна Америка, Африка | бл. 2 млн. |
1881 | 1896 | П'ята холерна пандемія | холера | Земля | бл. 1 млн. |
1899 | 1923 | Шоста холерна пандемія | холера | Земля | бл. 1 млн. |
1961 | 1975?, за іншими думками триває, тому що продовжуються спалахи, які спричинює вібріон Ель-Тор | Сьома холерна пандемія | холера | Азія, Африка | бл. 2 млн. |
1918 | 1919 | Іспанка | грип | Земля | 50-80 млн. |
1956 | 1958 | Азійський грип | грип | Земля | 1-4 млн. |
1968 | 1972 | Гонконзький грип | грип | Земля | 1 млн. |
1978 | 1979 | Епідемія грипу в СРСР у 1978—1979 роках, відома як «Радянський грип», ймовірно пандемія | грип | початок в СРСР і Китаї, потім поширення по світу | 700 тисяч |
1981 | 1975?, триває | пандемія ВІЛ-інфекції | ВІЛ-інфекція | Земля (особливо континент Африка) | 35 млн.[K 1] |
2009 | 2010 | Пандемія «свинячого» грипу | свинячий грип | весь світ | 18 500 осіб, в яких діагноз було лабораторно підтверджено[28]; за припущенням з використанням математичного моделювання — від 151 700 до 575 400 осіб[29][30] |
2019 | триває[31]. За час пандемії по світу захворіло 687,69 млн людей. Понад 6,8 млн померли. Одужали 660 млн[32]. | Пандемія коронавірусної хвороби 2019 | коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) | весь світ | 6 443 306 осіб[33][K 2] |
- Коментарі
Примітки
ред.- ↑ Porta, Miquel, ed. (2008). Dictionary of Epidemiology. Oxford University Press. p. 179. ISBN 978-0-19-531449-6. [1] (англ.)
- ↑ Андрейчин, А. М.; Василишин, З. П.; Виноград, Н. О. (2012). Колесникова, І. П. (ред.). Епідеміологія: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Вінниця: Нова Книга. с. 576. ISBN 9789663824123.
- ↑ WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19—11 March 2020. World Health Organization. 11 March 2020. Процитовано 11 March 2020. [2] (англ.)
- ↑ Coronavirus disease (COVID-19) Pandemic [3] (англ.)
- ↑ В Афинах можно заглянуть прошлому в лицо. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 20 січня 2016.
- ↑ Минулі пандемії, що розорили Європу. BBC News, 7 Листопада. 2005
- ↑ Сторінка Кембриджського каталогу "Чума і кінець античності". Cambridge.org. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010.
- ↑ Цитати з книги «Чума і кінець античності» [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] Lester K. Little, ed., Plague and the End of Antiquity: The Pandemic of 541—750, Cambridge, 2006. ISBN 0-521-84639-0
- ↑ Plague, Plague Information, Black Death Facts, News, Photos. Science.nationalgeographic.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ New MOL Archaeology monograph: Black Death cemetery [Архівовано 28 вересня 2009 у Wayback Machine.]. Археологія в Музеї Лондона
- ↑ Смерть у великому масштабі. MedHunters.
- ↑ Стефан Баррі і Норберт Гуальді у L'Histoire n° 310, червні 2006 року, ст.45-46, «від третини до двох третин»; Роберт Готфрід (1983). «Чорна смерть» in Dictionary of the Middle Ages, том 2, ст.257-67, «між 25 і 45 відсотками».
- ↑ Plague — LoveToKnow 1911 [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]. 1911encyclopedia.org.
- ↑ A List of National Epidemics of Plague in England 1348-1665. Urbanrim.org.uk. 4 серпня 2010. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010.
- ↑ Jo Revill (16 травня 2004). Black Death blamed on man, not rats | UK news | The Observer. London: The Observer. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ Texas Department of State Health Services, History of Plague. Dshs.state.tx.us. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ Black Death. bbc.co.uk. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2008.
- ↑ The Great Plague of London, 1665. The Harvard University Library, Open Collections Program: Contagion.
- ↑ Чума. ВООЗ.
- ↑ Bubonic plague hits San Francisco 1900—1909. A Science Odyssey. Public Broadcasting Service (PBS).
- ↑ Human Plague — United States, 1993—1994, Centers for Disease Control and Prevention
- ↑ Віспа - викорінення нагайки. Bbc.co.uk. 5 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010.
- ↑ Віспа. Боротьба з глобальною загрозою [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.], David A. Koplow
- ↑ Greg Lange, «Руйнівні епідемії віспи у корінних американців на північно-західному узбережжі Північної Америки в 1770-х роках», 23 Jan 2003, HistoryLink.org, Online Encyclopedia of Washington State History
- ↑ Houston CS, Houston S (March 2000). Перша епідемія віспи на канадських рівнинах. Can J Infect Dis. 11 (2): 112—5. PMC 2094753. PMID 18159275.
- ↑ The Story Of... Smallpox – and other Deadly Eurasian Germs. Pbs.org. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010.
- ↑ Stacy Goodling, «Effects of European Diseases on the Inhabitants of the New World». Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 3 лютого 2012.
- ↑ H1N1 Still A Pandemic, Says WHO.
- ↑ First Global Estimates of 2009 H1N1 Pandemic Mortality Released by CDC-Led Collaboration.
- ↑ Fatimah S Dawood, Danielle Iuliano, Carrie Reed, Martin I Meltzer, David K Shay, and alt. Estimated global mortality associated with the first 12 months of 2009 pandemic influenza A H1N1 virus circulation: a modelling study. The Lancet Infectious Diseases. Published: June 26, 2012 DOI:https://doi.org/10.1016/S1473-3099(12)70121-4 [4] (англ.)
- ↑ Coronavirus disease (COVID-19) pandemic. www.who.int (англ.). Процитовано 7 травня 2023.
- ↑ COVID Live - Coronavirus Statistics - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Процитовано 16 березня 2023.
- ↑ WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 19 серпня 2022.
Див. також
ред.Посилання
ред.Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Як виникають пандемії // Канал «Цікава наука» на YouTube, 19 березня 2020. |