Парфум
Парфу́м (також парфуми[1] та парфюм[2][3]) чи пáхощі[4], чи духи[5] — речовина рослинного чи тваринного походження із сильним ароматом. Рослинні парфуми — ароматичні олії, отримані з різних частин рослин: коренів, кори, листя, смоли, квітів тощо. Парфуми тваринного походження — це продукти виділень певних тварин (кашалотів і бобрів). Такі аромати використовують у парфумерії як закріплювальні елементи. Олії разом із закріплювачем розчиняють у спирті та розливають у скляні флакони для подальшого застосування.[6]
Історична довідка
ред.Вперше парфумерія була використана в Стародавньому Єгипті. Більшість згадок про неї пов'язано з богами та жертвопринесеннями. Достеменно відомо, що парфумерією користувалися в Біблійні часи — в Біблії є кілька згадок про використання ароматичних олій.
Слово «парфум», що використовується нами сьогодні, походить від лат. per fumum, тобто "через дим".[7] Парфуми, або мистецтво створення парфумів, започатковане в стародавній Месопотамії та Єгипті і далі розвинене в Стародавньому Римі та Персії.[8]
Хоча парфуми та парфумерія існували також в Індії, велика частина їхніх ароматів були засновані на ладані. Найраніша дистиляція ефірної олії згадується в тексті «Харшачарита», написаному в VII ст. нашої ери в Північній Індії. Там же описано використання ароматної олії орлиного дерева.
Першим хіміком, чиє ім'я залишилося в історії, була, мабуть, жінка, яку звали Таппуті, яка виготовляла парфуми: вона згадана на клинописній табличці другого тисячоліття до н. е. в Месопотамії.[9] Таппуті проводила багаторазову дистиляцію квітів, олій і лепехи з іншим ароматичними речовинами.[10]
На Індійському субконтиненті парфумерія існувала в цивілізації Інду (3300 р. до н.е. — 1300 р. до н.е.).[11]
У 2003 році археологи виявили в Піргосі (Кіпр) те, що, як вважається, є найстарішими парфумами у світі. Виготовлені вони понад 4 000 років тому. Парфуми були виявлені в стародавній парфумерній майстерні. 60 знахідок, серед яких перегінні куби, місткості для змішування, трубки та флакончики парфумів, були знайдені в межах майстерні площею 4 000 м2.[12] Люди в давні часи використовували трави, квіти, а також спеції, мигдаль, коріандр, мирт, смоли хвойних дерев, бергамот. У травні 2018 року для ювілейного шоу Грецького національного археологічного музею «Незліченні аспекти краси» було відтворено старовинний парфум «Родо» (Троянда), що дало змогу відвідувачам наблизитися до античності через рецептори нюху.[13]
У ІХ ст. аравійський хімік Аль-Кінді (Алькіндус) написав книгу про парфуми, яку назвав «Книга хімії парфумів і дистиляції». Вона містить понад сто рецептів ароматних олій, бальзамів, ароматичних вод та імітацій дорогих ліків. Книга описує також 107 методів і рецептів для створення парфумів і обладнання для виробництва парфумерії, наприклад, перегінного куба аламбік, який досі має свою стародавню арабську назву[14][15] (від грецького ἄμβιξ — «чашка», «мензурка»),[16][17] описану Синезієм у IV ст.[18]
Перський лікар і хімік Авіценна (Ібн-Сіна) проводив процес вилучення олій з квітів за допомогою дистиляції, процедура, яка зазвичай найбільш використовується і сьогодні. Він спочатку експериментував з трояндами. До його відкриття рідкі парфуми були сумішами олій і потовчених трав або пелюсток, які давали сильний запах. Трояндова вода була тоншою, тому одразу стала популярною. І сировина, і технології дистиляції сильно вплинули на західну парфумерію і розвиток науки, зокрема хімії.
Знання про парфумерію прибуло до Європи вже в XIV ст. частково завдяки поширенню ісламу. Угорці були першими, хто почав виробляти перші сучасні парфуми. Зроблені з запашних олій в суміші з алкоголем, перші сучасні парфуми були зроблені 1370 року для угорської королеви Єлизавети та стали відомі всюди в Європі як «угорська вода». Мистецтво парфумерії процвітало в епоху Ренесансу в Італії, а в XVI ст. італійські продукти й розробки вивіз до Франції особистий парфумер Катерини Медичі Рене Флорентієць. Його лабораторія була пов'язана з апартаментами Катерини Медичі секретним ходом, щоб ніякі формули не могли вкрасти по дорозі. Франція швидко стала європейським центром парфумерного і косметичного виробництва. Культивування квітів для парфумерії, що розпочалося в XIV ст., перетворилося на провідну галузь на півдні Франції. У період Ренесансу парфуми використовували насамперед багаті люди, щоб приховувати запах тіла, сильно виражений, оскільки милися тоді зрідка. До XVIII ст. ароматичні рослини вирощували в околицях Грасса, щоб забезпечити сировиною наростальну парфумерну промисловість. І сьогодні Франція залишається центром виробництва парфумерної продукції та торгівлі нею.[19]
Класифікація ароматів
ред.Технічна комісія Французького Товариства парфумерів встановила класифікацію парфумів за ароматом. Кожен аромат розкладають на 3 ноти: початкову, ноту серця та базову.
Аромати мають в основі олію цитрусових рослин: лимона, апельсина, грейпфрута, бергамоту. Нерідко вони поєднані з трав'яними або квітковими ароматами. Це дуже свіжі й легкі парфуми.
До цієї родини належать перші одеколони, як чоловічі, так і жіночі.
B. Квіткові
ред.У цих парфумах головна тема — квітка. Вона може поєднуватися в букеті з додатковими нотами: фруктовими, лісовими або свіжими. Це родина об'єднує парфуми, головною темою яких є :
- Одна квітка
- Квітка лаванди
- Квітковий букет
- Квітковий, зелені
- Квітковий, альдегідний
- Квітковий, деревний
- Квітковий, деревний, фруктовий
C. Папороті (фужери)
ред.Ця назва не має ніякого стосунку до запаху папоротей. Назва цієї родини пішло від створеного 1882 року парфуму Fougère Royale (буквально — «Королівська папороть»), в основу якого була покладена штучно синтезована речовина кумарин (має запах свіжого сіна). У таких парфумів є нотки лаванди, бергамоту, кумарину з ароматами деревних нот і дубового моху. Вони мають свіжий, трохи гіркуватий запах.
- Фужерний
- Фужерний, амбровий, м'який
- Фужерний, квітковий, амбровий
- Фужерний, пряний
- Фужерний, ароматичний
D. Шипри
ред.Назва цієї родини йде від парфумів, які Франсуа Коті назвав так при їх випуску 1917 року. Він зібрав у букет запах пачулі, дубового моху, ладан камеді й бергамота. Це аристократичний і багатий аромат, основу якого становлять деревні, цитрусові та квіткові ноти, нерідко з ними поєднуються жасмин, сандал, бергамот і троянда.
Успіх цього шипра був таким, що він став головою великої родини.
- Шипр
- Шипр, квітковий
- Шипр, квітковий, альдегідний
- Шипр, фруктовий
- Шипр, зелені
- Шипр, ароматичний
- Шипр, шкіри
E. Деревні
ред.Такі аромати створюються на основі олії сандалу, кедра, ветівера, пінії, пачулі, мирта. Це дуже терпкі й екзотичні запахи, які використовують здебільшого в чоловічих парфумах.
До цієї родини входять пахощі з теплими відтінками, такими як сандал і пачулі, іноді сухими, як кедр і ветівер. У чоловічих композиціях поряд з деревними є лавандові й цитрусові ноти.
- Деревний
- Деревний хвойний, цитрусовий
- Деревний, ароматичний
- Деревний, пряний
- Деревний, пряний, шкіри
- Деревний, амбровий
F. Амброві
ред.Ці аромати, які ще називають «східними парфумами», мають солодкі запахи, що несуть у собі тепло й таємницю. В їх основі зазвичай мускус, амбра, ваніль, сандал, пачулі, ветівер. Східні парфуми — яскраві, пряні й екзотичні. Їхній запах важкуватий, густий, іноді навіть пронизливий. Мабуть, це найчуттєвіші аромати.
Вони групуються в композиції з м'якими, пудровими, ванільними, ладанними і яскраво вираженими тваринними нотами. Підродина з м'яким амбровим запахом найбільш представницька в цій категорії.
- Амбровий, квітковий, деревний
- Амбровий, квітковий, пряний
- Амбровий, м'який
- Амбровий, цитрусовий
- Напівамброві, квітковий
G. Шкірні
ред.В основі цих парфумів — аромат димчастої берези. Дуже дорогий, вишуканий і респектабельний запах.
Своєрідна родина об'єднала парфуми з сухими нотами, в яких намагалися відтворити характерний запах шкіри (дим, спалене дерево, тютюн) із «головними» квітковими відтінками. Існує небагато парфумів цього типу.
- Шкіра
- Шкіра, квіткові
- Шкіра, тютюн
Див. також
ред.Джерела
ред.Примітки
ред.- ↑ ПАРФУМИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ парфюм — Словник чужослів Павло Штепа. Slovnyk.me (укр.). Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ ПАРФЮМ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Пахощі. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 14 листопада 2018.
- ↑ ДУХИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 11 листопада 2020.
- ↑ Як відкрити інтернет магазин парфумерії?.
- ↑ perfume. Online Etymology Dictionary. Процитовано 11 жовтня 2020.
- ↑ Balasubramanian, Narayanaganesh (20 листопада 2015). Scented Oils and Perfumes. American Chemical Society. ACS Symposium Series. 1211: 219—244. doi:10.1021/bk-2015-1211.ch008. ISBN 9780841231122.
- ↑ Strathern, Paul (2000). Mendeleyev's Dream – The Quest For the Elements. New York: Berkley Books. ISBN 0-425-18467-6.
- ↑ Levey, Martin (1973). Early Arabic Pharmacology: An Introduction Based on Ancient and Medieval Sources. Brill Archive. с. 9. ISBN 90-04-03796-9.
- ↑ A.K. Sharma; Seema Wahad; Raśmī Śrīvāstava (2010). Agriculture Diversification: Problems and Perspectives. I. K. International Pvt Ltd. с. 140.
- ↑ Roach, John (29 березня 2007). Oldest Perfumes Found on "Aphrodite's Island". Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 21 червня 2014.
- ↑ Elis, Kiss (2 червня 2018). Ancient perfume recreated for anniversary show. Kathimerini English Edition. Процитовано 6 червня 2018.
- ↑ al-Hassani, Woodcok and Saoud (2006) 1001 Inventions; Muslim Heritage in Our World, FSTC, p.22.
- ↑ M. Ullmann (1986), AL-KĪMIYĀ, The Encyclopaedia of Islam, т. 5 (вид. 2nd), Brill, с. 111b
- ↑ E. Wiedemann; M. Plessner (1986), AL-ANBĪḲ, The Encyclopaedia of Islam, т. 1 (вид. 2nd), Brill, с. 486a
- ↑ Henry George Liddell; Robert Scott, ред. (1897), ἄμβιξ, Greek-English Lexicon (вид. 8th), Harper & Brothers, с. 73
- ↑ Marcellin Berthelot (1889), Introduction à l'étude de la chimie des anciens et du moyen âge, Steinheil, с. 164
- ↑ Великі парфумери, які створили Легендарні аромати.
- ↑ Топ-10 парфумів з ароматом цитрусових: найкращі цитрусові парфуми в добірці від Parfum Aroma. Parfum Aroma (ua) . Процитовано 23 грудня 2022.