Поронайськ
місто у Сахалінській області Російської Федерації
Порона́йськ (рос. Поронайск; до 1946 року — Сікука) — місто на східному побережжі острова Сахаліну в Тим-Поронайському долі у гирлі річки Поронай (за якою і назване[2]); порт у затоці Терпіння Охотського моря, залізична станція Сахалінського регіону Далекосхідної залізниці. Центр Поронайського міського окруку Сахалінської області Російської Федерації. Розташоване за 288 км на північ від Южно-Сахалінська[1]. Населення — 15 953 осіб (2023).
| місто Поронайськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Поронайск | |||||
| |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Сахалінська область | ||||
| Міський округ | Поронайський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ: | 64430000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 64740000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 15 953 (2023) | ||||
| Площа | 55 км² | ||||
| Поштовий індекс | 694240–694242 | ||||
| Телефонний код | +7 42431 | ||||
| Географічні координати: | 49°13′00″ пн. ш. 143°06′00″ сх. д. / 49.216666666667° пн. ш. 143.1° сх. д. | ||||
| Міста-побратими | Кітамі[1] | ||||
| Найближча залізнична станція | Поронайськ | ||||
| Відстань | |||||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
288 | ||||
| Мапа | |||||
  Поронайськ  Поронайськ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Історія
ред.На території сучасного міста, поруч із поселеннями айнів, нівхів та інших народів, у 1869 році було засноване російське поселення — пост Тихменовський. З 1905 по 3 вересня 1945 року у складі губернаторства Карафуто Японської імперії. З 1945 року — у складі Радянського Союзу[2].
Населення
ред.| 1925[3] | 1935[4] | 1959[5] | 1967[6] | 1970[7] | 1979[8] | 1989[9] | 1992[6] | 1996[6] | 1998[6] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1373 | ↗19 463 | ↗21 570 | ↗23 000 | ↗23 610 | ↗24 669 | ↗25 971 | ↗26 100 | ↘23 900 | ↘22 800 |
| 2000[6] | 2001[6] | 2002[10] | 2003[6] | 2005[6] | 2006[6] | 2007[6] | 2008[6] | 2009[11] | 2010[12] |
| ↘21 800 | ↘21 500 | ↘17 954 | ↗18 000 | ↘17 400 | ↘17 100 | ↘16 900 | ↘16 700 | ↘16 565 | ↘16 120 |
| 2011[6] | 2012[13] | 2013[14] | 2014[15] | 2015[16] | 2016[17] | 2017[18] | 2018[19] | 2019[20] | |
| ↘16 100 | ↘15 768 | ↘15 476 | ↘15 251 | ↗15 262 | ↘15 174 | ↗15 311 | →15 311 | ↗15 388 |
5000
10 000
15 000
20 000
25 000
30 000
1967
1996
2003
2009
2014
2019
Економіка
ред.Основні галузі: вугільна промисловість та рибне господарство. Найбільші підприємства: розрізи Лермонтовський і Центральний, АТ «Поронайськвугілля», риболовецький колгосп «Дружба». Також діє «Поронайська лісова компанія»[1].
Освіта
ред.У місті працює технологічний ліцей, загальноосвітня школа, дитяча художня школа і школа мистецтв[1].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 378.
- ↑ а б Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 143.
- ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1925 года: Домовладения и численность населения.
- ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1935 года: Домовладения и численность населения.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Народная энциклопедия «Мой город». Поронайск
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
Література
ред.- Поронайск // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 278.;
- Поронайск // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Поронайск // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 380.(рос.);
- Поронайск // Вся Россия. Города и населенные пункты. Энциклопедия / А. В. Рябинин. — Институт экономики и управления в промышленностиі[ru]. — Москва, 2001. — Т. Города и населенные пункти. — С. 378. — ISBN 5-93249-001-2. (рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Поронайск // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 142—143. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)