Пухи́р (лат. bulla — дослівно водяна бульбашка[1]) — порожнинне утворення епідермісу, наповнений рідиною кулястий виступ на поверхні шкіри або слизової оболонки, який виникає як окремий симптом при опіках, потертості або при деяких захворюваннях[2], таких як гострі дерматити. У медичній практиці часто називають цей елемент «буллою».

Пухир
Класифікація та зовнішні ресурси
Пухир на підйомі ноги, спричинений тертям
МКХ-10 R23.8

Пухирі мають круглу або неправильну форму. Розмір — понад 13–15 мм. Клінічно — припідняті над поверхнею ділянки шкіри, рожевого кольору, неправильних обрисів. Супроводжуються свербінням і подразненням. Характерне раптове, майже миттєве виникнення, короткочасне (кілька хвилин або годин) існування і швидке безслідне зникнення.

Відмінності пухира та пухирця

Окрім великих пухирів, на шкірі також з'являються пухирці. Пухирець (лат. vesicula) — невелике (1–5 мм) порожнинне утворення епідермісу, із серозною рідиною усередині. Пухирці трапляються при простому герпесі, екземі, вітряній і натуральній віспі, оперізуючому герпесі тощо. У медичній практиці часто називають цей елемент «везикулою».

Від пухирів слід відрізняти піхурі (лат. urtica) — безпорожнинні утворення на шкірі. У медичній практиці часто називають цей елемент «уртикою».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. А.К. Куліченко, Ю.С. Скрипник, І.О. Хітрова (2015). Латинська мова та основи медичної термінології : навч. посіб (PDF). Запоріжжя: ЗДМУ. с. 223. Процитовано 15 серпня 2022.
  2. Пухир // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. (Т.?, С.?)

Джерела

ред.


  NODES