Вікіпедія

Пітер Омцігт

нідерландський політик

Пітер Герман Омцігт (нід. Pieter Herman Omtzigt; нар. 8 січня 1974(19740108)) — незалежний нідерландський політик, який був членом Палати представників парламенту Нідерландів з 2003 року, за винятком короткої перерви з 17 червня по 26 жовтня 2010 року.

Пітер Омцігт
Народився8 січня 1974(1974-01-08) (50 років)
Гаага, Нідерланди
Країна Нідерланди[1]
НаціональністьTukkersd[2]
Місце проживанняЕнсхеде[3]
Діяльністьполітик
Alma materЄвропейський університетський інститут (грудень 2003)[4], Scholengemeenschap De Grundeld (1992)[4] і Університет Ексетера (1996)[4]
Науковий керівникSøren Johansend
Знання мованглійська[5] і нідерландська
Посадачлен палати представників Нідерландів[d][6], член палати представників Нідерландів[d][6], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[7], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[7], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[7], член палати представників Нідерландів[d][8] і член палати представників Нідерландів[d]
ПартіяХристиянсько-демократичний заклик (12 червня 2021)[3][9] і Новий суспільний договір[10][11]
У шлюбі зAyfer Kocd[12]

У своїй політичній діяльності Омцігт зосереджується на питаннях податків і пенсій. Він став відомим завдяки своїй ролі в розкритті скандалу щодо виплати допомоги по догляду за дітьми.[13]

Політична кар'єра

ред.

Палата представників

ред.

У парламенті Омцігт зараз працює в комітетах з європейських справ, з закордонних справ, з питань житла та офіційних послуг, з питань соціальної політики і зайнятості, з питань фінансів і державних витрат. З 2017 року він був парламентським доповідачем нідерландського парламенту з питань Brexit.[14]

З 2019 року Омцігт разом із членом парламенту Ренске Лейтен (оціалістична партія Нідерландів) виступали на захист постраждалих батьків у скандалі з виплатами по догляду за дитиною, під час якого понад 20 000 сімей постраждали, коли подали заяву на допомогу по догляду за дитиною. Результатом їхньої боротьби стало те, що державних службовців і (колишніх) міністрів заслухав парламентський комітет з питань допомоги по догляду за дитиною, що зрештою призвело до падіння третього уряду Рютте в січні 2021 року.

У липні 2020 року Омцігт зазнав поразки від віце-прем'єр-міністра Уго де Йонге в голосуванні за посаду лідера партії «Християнсько-демократичний заклик». Омцігта було переобрано на загальних виборах у Нідерландах 2021 року, набравши 342 472 голоси, тобто більше ніж будь-який інший позапартійний лідер.[15] Після виборів Омцігт взяв відпустку, поскаржившись на виснаження.[16]

25 березня 2021 року було оприлюднено непублічні домовленості під час формування уряду, які, серед іншого, містили «Омцігта призначити, функції виконувати в іншому місці» (нід. "positie Omtzigt, functie elders").[17] Це спричинило бурхливу дискусію в парламенті та безвихідь у формуванні уряду.[18] На такому інформаційному тлі Омцігт взяв офіційну відпустку на чотири місяці, починаючи з 25 травня. На посаді члена парламенту його тимчасово змінив Анрі Бонтенбал.[19]

10 червня 2021 року стався витік 78-сторінкової записки Омцігта, адресованої очолюваному політикенею Liesbeth Spies партійному комітету Християнсько-демократичного заклику (CDA), який аналізував результати парламентських виборів у березні 2021 року. Омцігт жорстко накинувся на CDA, співробітників групи та членів парламенту CDA, імена яких не були названі, і написав, що йому пообіцяли очолити партію, якщо Уго де Йонге відмовиться від посади партійного лідера. Однак після відходу де Йонге керівництво партією було запропоновано Вопке Гукстра. За словами Омцігта, він не мав змоги вплинути на ці події. За словами Омцігта, члени політичної партії та члени Палати представників описали його як «психопата, хвору людину, скаженого собаку, придурка, збентеженого» та «нестабільного». Деякі з цих тверджень були додані до записки Омцігта на скріншоті WhatsApp. Через два дні Омцігт оголосив, що покинув CDA і залишиться незалежним членом парламенту після відпустки.[20]

Парламентська Асамблея Ради Європи

ред.

Крім роботи в парламенті, Омцігт з 2004 року є членом нідерландської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Зараз він є членом Комітету з правових питань та прав людини; Комітету з дотримання зобов'язань державами-членами Ради Європи (Моніторингового комітету); Підкомітету з прав людини; Підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини ; та Підкомітету з прав меншин.

Під час своєї роботи в Парламентській асамблеї Омцігт обіймав посаду доповідача Асамблеї з питань масового стеження з 2014 року[21] З 2021 року він також є генеральним доповідачем Парламентської асамблеї з питань захисту інформаторів[22]

Омцігт також працював доповідачем у справі про підрив автомобіля журналістки Дафни Каруани Галіції (2018),[23] правосуддя для жертв ІДІЛ (2019);[24] та про Польщу (2019).[25] У період з 2016 по 2017 рік він підготував пропозицію Асамблеї щодо системи інвестиційних судів (ICS) для арбітражу в комерційних спорах між державами та іноземними інвесторами.[26]

Політичні погляди

ред.

Омцігта вважали представником євроскептичного крила CDA. Він критикував політику Європейського центрального банку і у 2020 році підштовхнув свою партію підтримати ідею виходу Нідерландів з небажаних програм ЄС.[27]

Суперечливі дії

ред.

У 2017 році засоби масової інформації в Нідерландах описали, як фейкові повідомлення про катастрофу рейсу Malaysia Airlines Flight 17 які поширювалися за підтримки Омцігта, який представив росіянина як «очевидця» катастрофи під час публічних експертних дебатів у травні 2017 року. Чоловік, який був шукачем притулку з України, ніколи не був свідком катастрофи, і його промова, яку Омцігт надіслав йому перед інтерв'ю, повторювала одну з пропагованих Росією версій про те, що літаки МіГ збили Боїнг. Невдовзі після цього журналісти встановили, що цього чоловіка не було вдома в ніч авіакатастрофи, і його вже допитали офіційні особи, які виключили його як свідка.[28][29][30] У Twitter він визнав, що діяв необережно, і через кілька днів подав у відставку з посади представника справи MH17.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://www.kiesraad.nl/binaries/kiesraad/documenten/proces-verbalen/2023/10/23/definitief-vastgestelde-kandidatenlijsten-tk-2023/Kandidatenlijsten_TK2023.zip
  2. ↑ Louwes W. Houden we nog Tukkers over in de Tweede Kamer? — Algemeen Dagblad, 2021.
  3. ↑ а б https://www.kiesraad.nl/binaries/kiesraad/documenten/rapporten/2017/2/definitieve-kandidatenlijsten-tk-2017/definitieve-kandidatenlijsten-tk2017-kieskring-s-gravenhage/osv3-9_Definitieve+kandidatenlijsten_TK2017_sGravenhage.pdf
  4. ↑ а б в https://www.tweedekamer.nl/node/11/biografie
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ а б https://www.parlement.com/id/vge7dtpjguys/p_h_pieter_omtzigt
  7. ↑ а б в pace.coe.int
  8. ↑ Parlement.com
  9. ↑ https://www.nrc.nl/nieuws/2021/06/12/pieter-omtzigt-zegt-cda-lidmaatschap-op-wil-terugkeren-als-onafhankelijk-kamerlid-a4047079
  10. ↑ https://nos.nl/artikel/2487389-omtzigt-doet-mee-aan-verkiezingen-met-eigen-partij-nieuw-sociaal-contract
  11. ↑ https://www.workwithdata.com/person/pieter-omtzigt-1974
  12. ↑ https://www.volkskrant.nl/nieuws-achtergrond/in-enschede-is-ayfer-koc-meer-dan-de-partner-van-pieter-omtzigt-maar-helemaal-onomstreden-is-ze-niet~b0cec90f/
  13. ↑ Meeus, Tom-Jan (29 січня 2021). The man defying Mark Rutte. POLITICO (брит.). Процитовано 30 січня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ Toby Sterling (February 16, 2018), Dutch to hire 750 new customs agents before Brexit Reuters.
  15. ↑ Ruim 342.000 stemmen voor Omtzigt, goed voor bijna vijf Kamerzetels. NOS.nl (Dutch) . 26 березня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  16. ↑ Mike Corder (1 April 2021), Dutch PM Rutte fights for his political life in tough debate Washington Post.
  17. ↑ Ollongren biedt inkijkje: 'functie elders' voor Omtzigt. De Telegraaf (нід.). 25 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  18. ↑ Rutte afgestraft in Kamer, maar wil vertrouwen terugwinnen. Nederlandse Omroep Stichting (нід.). 2 квітня 2021. Процитовано 17 травня 2021.
  19. ↑ CDA'er Pieter Omtzigt wordt tijdelijk vervangen als Kamerlid. NOS.nl (Dutch) . 25 травня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
  20. ↑ Tweede Kamerlid Omtzigt stapt uit CDA. NOS (Dutch) . 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2021.
  21. ↑ Call on UK to investigate spying on human rights groups by UK secret services Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of 14 July 2015.
  22. ↑ Pieter Omtzigt: new whistleblower protection law in Malta ‘not fit for purpose’ Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of 20 December 2021.
  23. ↑ CPJ welcomes Council of Europe's appointment of Omtzigt as special rapporteur on Malta case Committee to Protect Journalists, press release of 23 April 2018.
  24. ↑ Rapporteur calls for assurances that developments in Syria will not jeopardise justice for the victims of Daesh Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of 11 October 2019.
  25. ↑ Rapporteurs closely follow challenges to Polish Senate election result Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of 24 October 2019.
  26. ↑ Investment court system a ‘reasonable compromise’ for arbitrating disputes between states and foreign investors Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of 27 January 2017.
  27. ↑ Tom-Jan Meeus (January 29, 2021), The man defying Mark Rutte Politico Europe.
  28. ↑ Hoe twijfel rond MH17 in de hand wordt gewerkt. NRC (нід.). Процитовано 13 листопада 2017.
  29. ↑ Omtzigt faces calls to quit over 'fake witness' who spoke at MH17 meeting. DutchNews.nl (брит.). 13 листопада 2017. Процитовано 14 лютого 2020.
  30. ↑ Labour stalwart says he edited Dutch MP's Wikipedia page. Times of Malta (брит.). Процитовано 15 лютого 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Омцігт&oldid=43322211
  NODES
twitter 1