Расінг 92
«Расінг 92» (фр. Racing Métro 92) — французький регбійний клуб, гравець вищого дивізіону національного чемпіонату. Команда базується в передмісті Парижу О-де-Сен і проводить домашні матчі на стадіоні Ів дю Мануар, (Коломб). Клуб появився в 2001 році в результаті злиття двох команд Расінг Клаб де Франс, та команди US Métro. Число «92» — номер департаменту О-де-Сен, який надає клубові фінансову підтримку. Команда бере участь у Топ 14 з 2009 року.
| |||
| Повна назва | Расінг 92 | ||
| Прізвисько | Les Ciel et Blanc ("блакитно-білі") Les Racingmen | ||
| Коротка назва | Расінг | ||
| Засновано | 1890 2001 | ||
| Населений пункт | Коломб, Франція | ||
| Стадіон | Олімпійський стадіон Ів дю Мануар | ||
| Вміщує | 14 000 | ||
| Президент | Джекі Лорензетті | ||
| Головний тренер | Лоурент Лабіт та Лоурент Траверс | ||
| Ліга | Топ 14 | ||
| 2015-16 | Золото (чемпіони) | ||
| |||
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. (травень 2018) |
Історія клубу
ред.Спортивний атлетичний клуб Расінг Клаб було засновано у 1882 році. Клуб швидко став однією із перших організацій такого роду у Франції. У 1885 році, команда отримала назву Расінг Клаб де Франс. Спільнота клубу поступово відкривала для себе нові види спорту: у 1890 році було створено секцію регбі. Незабаром, після проведення перших сезонів чемпіонату Франції, команда заявила, що є однією з найсильніших команд у Парижі, оскільки до 1898 року в чемпіонаті збрали участь тільки столичні клуби. 20 березня 1892 року відбувся перший розіграш французької першості, у рамках якого було проведено лише один фінальний матч. У паризькому місті Багатей зустрілись дві команди: Расінг та Стад Франсе, головним арбітром матчу виступив П'єр де Кубертен, майбутній засновник і голова Міжнародного олімпійського комітету. Матч виграла команда Расінг з рахунком 4:3. Переможці отримали приз щит Бреннуса[fr] (фр. Bouclier de Brennus), який і досі вручається чемпіонам Франції.
Через рік команди знову зустрілись у фінальній грі. Спортсменам Стад Франсе вдалося взяти реванш (7:3), у наступних сезонах гравці цієї ж команди домінували в чемпіонаті. Расінг 92 знову став учасником вирішального матчу тільки в 1898 році. Гравцям знову довелося змагатися з супротивниками зі Стад Франсе, але тепер перемога дісталася першим чемпіонам Франції. При цьому титул вручався за підсумками невеликої кругової першості, в якій зіграло шість клубів. У підсумку «Стад» отримав перемогу з десятьма очками, а Расінг — став другим, набравши шість балів.
У 1900 році Расінг зустрівся у фіналі з командою Стад Бордле з Бордо. Іногородні команди намагалися боротися за титул нарівні з парижанами ще з 1899 року, проте жирондинцям не вистачало досвіду, тому Расінг 92 колектив легко обіграв команду з Бордо з рахунком 37:7. У фіналі 1902 року суперники зустрілися знову. Парижани знову отримали перемогу, проте їхня перевага була вже не настільки очевидною (6:0). Чергового фіналу гравці Расінга чекали десять років. 31 березня 1912 року команда зустрілася з опонентами з Тулузи на території суперника. Тулузька команда отримала перемогу з рахунком 8:6.
У роки Першої світової війни замість французького чемпіонату проводився турнір Шаленж де л'Есперанс. Расінг взяв першість у 1918 році, обігравши Гренобль (22:9). З 1920 року проведення національного змагання відновилося. Клуб вийшов у перший післявоєнний фінал (вперше з 1912 року), де програв піренейській команді Тарб з рахунком 3:8.
Після цього Расінг ще впродовж довгих років не вигравав чемпіонат Франції. У 1931 році спільнота клубу заснувала турнір Шаленж Ів дю Мануар. Команда знову зіграла у фіналі чемпіонату тільки через тридцять років, у 1950 році. Квітневий матч в Тулузі завершився перемогою Кастра (11:8). У сезоні 1952 року команда стала фіналістом Шаленж. Аналогічний для Расінга результат мав місце і в 1957 році, коли парижани програли команді Лурд з результатом 13:16. Лише через два сезони, у 1959 році, Расінг отримали головний трофей чемпіонату, обігравши Стад Монтуа на Парк Лескюр в Бордо (8:3).
Новий шанс випав команді у 1987 році, коли столичні регбісти зустрілися з Тулоном на стадіоні Парк де Пренс. Незважаючи на майже домашні умови, Расінг програв з рахунком 12:15. Утім, через три сезони, у 1990 році, клуб зміг стати чемпіоном ще раз. Расінг обіграли Ажен з рахунком 22:12. Повернення щита Бреннус в колекцію клубу зайняло більше трьох десятиліть.
У 1990-х роках у світове регбі стали впроваджувати принципи професійного спорту. Клуб Расінг з його багатими традиціями не зміг адаптуватися до нових правил гри, тож команда заснала регресу. За підсумками сезону 1995/96 клуб вибув з числа найсильніших і продовжив виступи лише у другому дивізіоні. Повернення в еліту відбулося в 1998 році, проте вже через два роки парижани знову залишили вищу лігу. Після цього команда перебувала поза провідними боями протягом десяти років. У 2001 році секція регбі Расінга покинула великий спортивний клуб і об'єдналась з командою US Métro, яка представляла систему громадського транспорту Парижу. Саме тоді клуб отримав свій сучасний статус, і з тих пір команда називається Расінг Метро 92. При цьому і Расінг Клуб де Франс і US Métro продовжують підтримувати аматорські секції регбі в своїх клубах.
Президентом клубу Расінг Метро є Джекі Лорензетті, який також керує великим агентством нерухомості Foncia. Лорензетті приступив до обов'язків в 2006 році. Тоді новий президент поставив перед клубом мету: до 2008 року повернутись у вищий дивізіон і до 2011 потрапити в число учасників кубка Хейнекен. Команда затримала виконання внутрішнього завдання на один рік, однак взяла участь у європейському змаганні вже в 2010/11 сезоні.
З 2003 року Шаленж Ів дю Мануар проводиться як змагання для юних регбістів, вік яких не перевищує 15 років. 76 гравців Расінга грали за збірну Франції, 12 з яких стали капітанами «синіх». Єдиний клуб, який випередив парижан за цим показником — Тулуза, на рахунку якого майже 100 вихованців міжнародного класу. Троє представників Расінга зіграли в першому матчі французької команди проти Ол Блекс, який відбувся 1 січня 1906.
Під кінець сезону 2014—2015, назву команди було скорочено з Расінг Метро 92 на Расінг 92.
Імідж клубу
ред.Період зародження спортивних клубів у Франції підігрівався ентузіазмом переважно заможних людей. Расінг став втіленням елітарного атлетичного клубу. Збори клубу проводилися у самому серці Булонського лісу, у багатій західній частині Парижа. Передбачається, що Расінг, про що свідчить і назва організації, створювався за зразком модних англійських клубів і керувався принципом «У здоровому тілі — здоровий дух» (mens sana in corpore sano). Багато резидентів клубу мали аристократичне походження, а у першому фіналі чемпіонату взяли участь чотири представники дворянства. Незважаючи на те, що в даний момент серед гравців Расінга аристократів значно менше, процедура вступу в клуб вкрай складна.
Расінг завжди стояв на захисті аматорського духу регбі і спорту в цілому. Можливо, саме це і стало причиною труднощів команди в період переходу гри на професійний рівень. Ідеалу аматорської гри відповідала концепція Шаленж Ів дю Мануар (фр. le jeu pour le jeu — гра заради задоволення), яка з'явилась на стику 1920-х і 1930-х років, коли у французькому регбі тріумфували насильство і зростаючий професійний характер взаємодій з гравцями.
В останній чверті XX століття група гравців втілювала принципи Расінга вже у нових умовах. Проте, спроби вираження клубної традиції нерідко мали досить ексцентричний характер. У 1987 році під час матчу в Байонна деякі регбісти Расінга вдягли на голови берети. Гравці демонстрували любов до нічного життя, що часом піддавалося критиці. Період переродження духу Расінга завершився в кінці 1990-х років, коли його ініціатори покинули клуб. Нині, під керівництвом Лорензетті, стратегія Расінга полягає в побудові команди, яка об'єднала б молоді французькі таланти і гучні зарубіжні імена. Президент поступово створив умови для самоокупності клубу. Передбачається, що у 2014 році відкриється новий домашній стадіон команди Арена 92, який також буде використовуватися для проведення великих концертів.
Досягнення
ред.- Чемпіон: 1892, 1900, 1902, 1959, 1990, 2016
- Фіналіст: 1893, 1912, 1920, 1950, 1957, 1987
- Переможець: 1998, 2009
- Фіналіст: 1952
- Переможець (гравці не старші ніж 15 років): 2005
- Переможець: 1918
Шаленж Рузердорф
- Фіналіст: 1952
Фінальні матчі
ред.| Дата | Переможець | Фіналіст | Рахунок | Стадіон | Глядачі |
| 20 березня 1892 р. | Расінг | Стад Франсе | 4:3 | Багатель, Париж | 2 000 |
| 19 березня 1893 р. | Стад Франсе | Расінг | 7:3 | Бекон-ле-Брюйєр | 1 200 |
| 22 квітня 1900 р. | Расінг | Стад Бордле | 37:3 | Леваллуа-Перре | 1 500 |
| 23 березня 1902 р. | Расінг | Стад Бордле | 6:0 | Парк де Пренс, Париж | 1 000 |
| 31 березня 1912 р. | Тулуза | Расінг | 8:6 | Стад де Пон Жюмо, Тулуза | 15 000 |
| 25 квітня 1920 р. | Тарб | Расінг | 8:3 | Роуд дю Медок, Ле-Бускат | 20 000 |
| 16 квітня 1950 р. | Кастр | Расінг | 11:8 | Стад де Пон Жюмо, Тулуза | 25 000 |
| 26 травня 1957 р. | Лурд | Расінг | 16:13 | Стадіон Жерлан, Ліон | 30 000 |
| 24 травня 1959 р. | Расінг | Стад Монтуа | 8:3 | Парк Лескюр, Бордо | 31 098 |
| 22 травня 1987 р. | Тулон | Расінг | 15:12 | Парк де Пренс, Париж | 48 000 |
| 26 травня 1990 р. | Расінг | Ажен | 22:12 (ОТ) | Парк де Пренс, Париж | 45 069 |
| 24 червня 2016 р. | Расінг | Тулон | 29:21 | «Камп Ноу», Барселона | 99 124 |
Сезон 2016/17 Топ 14
ред.
| |||||||||||||||||
| Клуб | Розіграних | Виграних | Нічия | Програних | Бали за | Бали проти | Різниця балів Diff. | Проби за | Проби проти | Здобуті бонуси | Втрачені бонуси | Бали | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Атлантик Стад Рошель | 17 | 10 | 3 | 4 | 439 | 313 | +126 | 42 | 24 | 5 | 3 | 54 | ||||
| 2 | АСМ Клермон Овернь | 17 | 10 | 3 | 4 | 497 | 351 | +146 | 52 | 36 | 5 | 2 | 53 | ||||
| 3 | Монпельє Еро | 17 | 10 | 0 | 7 | 434 | 378 | +56 | 38 | 33 | 3 | 3 | 46 | ||||
| 4 | Кастр | 17 | 9 | 1 | 7 | 438 | 347 | +91 | 42 | 27 | 3 | 2 | 43 | ||||
| 5 | Тулон | 17 | 8 | 1 | 8 | 408 | 363 | +45 | 37 | 35 | 4 | 4 | 42 | ||||
| 6 | Тулуза | 17 | 9 | 0 | 8 | 348 | 333 | +15 | 32 | 24 | 2 | 4 | 42 | ||||
| 7 | Бордо-Бегль | 17 | 8 | 1 | 8 | 397 | 388 | +9 | 33 | 34 | 1 | 4 | 39 | ||||
| 8 | Сексьйон Палуаз | 16 | 8 | 0 | 8 | 366 | 395 | –29 | 35 | 36 | 1 | 4 | 37 | ||||
| 9 | Брів Коррез | 17 | 8 | 1 | 8 | 366 | 414 | -48 | 24 | 37 | 0 | 2 | 36 | ||||
| 10 | Расінг | 16 | 8 | 1 | 7 | 350 | 349 | –1 | 34 | 30 | 2 | 0 | 36 | ||||
| 11 | Стад Франсе | 17 | 7 | 1 | 9 | 397 | 431 | –34 | 38 | 39 | 2 | 2 | 34 | ||||
| 12 | Ліон | 16 | 6 | 2 | 8 | 325 | 361 | –36 | 24 | 26 | 2 | 3 | 33 | ||||
| 13 | Гренобль | 16 | 4 | 0 | 13 | 392 | 537 | –145 | 37 | 49 | 1 | 6 | 23 | ||||
| 14 | Авірон Байонне | 16 | 4 | 2 | 10 | 256 | 453 | –197 | 18 | 47 | 0 | 0 | 16 | ||||
|
Якщо команди знаходяться на одному рівні в таблиці на будь-якому етапі, будуть застосовані тайбрейки в такому порядку:
| |||||||||||||||||
| Зелений фон (1 та 2 рядки) отримують пів-фінальні плей-офф місця і візьмуть участь у 2017-18 Європейському кубкові чемпіонів з регбі. Голубий фон (рядки від 3 до 6) здобудуть чвертьфінальні плей-офф місця і візьмуть участь у Кубку чемпіонів. Жовтий фон (7 рядок) авансують до плей-офф щоб отримати шанс позмагатись в Кубку чемпіонів. Білий фон вказує на команди, які здобули місце в Кубку Європи з регбі. Червоний фон (13 і 14 рядки) — команди будуть перенесені до Регбі Про Д2. Фінальна таблиця
| |||||||||||||||||
Знамениті гравці
ред.Французькі гравці
ред.
Міжнародні гравці
ред.
Президенти клубу
ред.| Роки | Ім'я | Клуб | Секція |
| 2004 — …… | Жан-Патрік Лезобре | Расінг Клуб де Франс | Аматори |
| 2006 — …… | Джекі Лорензетті | Расінг 92 | Професіонали |