Родзинки
Родзи́нки[1][2] (заст. укр. озюм, ст.-укр. изюмъ)[3] — сушений виноград. Родзинки виробляють у багатьох країнах світу, зокрема у США, Австралії, Чилі, Аргентині, Мексиці, Греції, Туреччині, Індії, Ірані, Пакистані, Афганістані, південній та східній Європі. Використовується для приготування багатьох страв, в тому числі, куті. Також родзинки можна вживати в їжу як самостійний продукт.
Назви
ред.Види ізюму
ред.Ізюм без кісточки Харчова цінність в 100 г продукту | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Енергетична цінність 300 ккал / 1252 кДж | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання на запис бази даних USDA Джерело: USDA Nutrient database |
Назви різних видів родзинок змінюються дуже часто. Тому в куховарських книгах, виданих навіть порівняно недавно, 15-20 років тому[відколи?], вони відрізняються від сьогоднішніх, а тим більше від назв сторічної давнини.
Розрізняють:
- Світлі, дрібні родзинки, без кісточок з солодких зелених і білих (сірих) сортів винограду Найчастіше він називається кишмиш (кулінарна назва), або сабза (сучасна торгова назва);
- Темні, майже чорні або сині, а частіше темно-бордові безнасінні родзинки, за старою кулінарною термінологією — «коринка» (при приготуванні з винограду сортогрупи коринка), за сучасною торгівельною термінологією — «Бідана», або «шигані». Існує два основні різновиди: дуже солодкі і менш солодкі з однією кісточкою;
- Великі, м'ясисті, дуже солодкі, приємні на смак, з двома-трьома великими кісточками. Їх одержують з винограду сорт Хусайне — «Дамські пальчики» або з герміану.
Перший і другий види родзинок використовуються в хлібобулочних і кондитерських виробах, другий — особливо в кексах і пасках. Третій вид родзинок йде зазвичай на приготування компотів , напоїв, а також вживається при приготуванні деяких м'ясних страв (напр. плов).
- Четвертий вид — великі насіннєві родзинки — має досить різноманітне застосування. Без кісточок, подрібнений, він іде на приготування кондитерських виробів і пудингів, а в цілому вигляді — для примастки напоїв — квасів, морсів.
Фабричні родзинки рівніші, краще очищений від домішок, але менш ароматні, ніж родзинки ручної обробки. Щодо інших властивостей, то характер обробки не має істотного значення для кулінарного використання. В здобне тісто краще використовувати родзинки в подрібненому вигляді та попередньо обваляти їх у борошні. Тоді родзинки рівномірніше розподілаються в тісті.
Також можна використовувати для приготування компоту або кондитерських виробів на кшталт «морских камінців».
Примітки
ред.- ↑ Родзинки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Родзинки // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Озюм // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Словарь росийсько-український 1893—1898 рр. (М.Уманець, А.Спілка.); Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко); Правописний словник 1929 р. (Г. Голоскевич); Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов).
- ↑ Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
- ↑ Codex Cumanicus. Magyar Tudományos Akadémia, Budapest, 1880. — P. 260.
- ↑ Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов)
Див. також
ред.Посилання
ред.- Родзинки // Російсько-українські словники.
Це незавершена стаття про їжу та напої. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |