Степань
Сте́пань — селище в Україні, у Степанській селищній громаді Сарненського району Рівненської області, на річці Горинь (притока Прип'яті), за 19 км від залізничної станції Малинськ на лінії Рівне — Сарни. Селищем проходять автошляхи територіального значення Т 1817 і Т 1826. Населення становить 4062 осіб (2022)[2].
| селище Степань | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Сарненський район | ||||
| Тер. громада | Степанська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56080210010085738 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | 1005 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 8,1 км² | ||||
| Населення | ▼ 4062 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 1233,6 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 34560 | ||||
| Телефонний код | +380 3655 | ||||
| Географічні координати | 51°07′42″ пн. ш. 26°18′15″ сх. д.H G O | ||||
| Водойма | річка Горинь (притока Прип'яті)
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Малинськ | ||||
| До станції: | 19 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - автошляхами: | 55 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 34560, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт Степань, площа Незалежності, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Степань | |||||
 Степань | |||||
| |||||
|
| |||||
Географія
ред.Клімат
ред.Клімат у Степані вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена)[3]. Опадів 598 мм на рік[3]. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм[3]. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 83 мм[3]. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 55 мм[3]. Пересічна температура січня — −5,4 °C, липня — 18,7 °C[3]. Річна амплітуда температур становить 24,1 °C[3].
| Клімат Степані | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,4 | −1,3 | 3,3 | 12,4 | 19,2 | 22,8 | 24,0 | 23,1 | 18,3 | 12,0 | 5,0 | 0,0 | 11,4 |
| Середня температура, °C | −5,4 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,6 | 17,4 | 18,7 | 17,7 | 13,3 | 7,9 | 2,4 | −2,5 | 7,2 |
| Середній мінімум, °C | −8,4 | −7,6 | −3,9 | 2,6 | 8,1 | 12,1 | 13,4 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,1 | −5 | 3,0 |
| Норма опадів, мм | 34 | 30 | 28 | 40 | 58 | 83 | 81 | 65 | 55 | 42 | 41 | 41 | 598 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія
ред.Степань належить до найстарода́вніших поселень Полісся, добре укріплене княже місто часів Київської Русі, торговий і культурний центр упродовж багатьох століть. Кам'яні знаряддя праці, знайдені в його околицях, свідчать, що люди тут жили з давніх часів. Перша письмова згадка про поселення датується 1290 роком[4].
Степань розміщувалася на імовірному торговому шляху — «молочній дорозі руських і литовських князів». У нинішньому сквері селища раніше був майдан, куди звідусіль з'їжджалися купці, які привозили заморські товари, а в Степані купували полотна, вишиванки, вироби гончарів, бондарів, зброярів. Зараз на цьому місці братська могила радянських воїнів, а на самому майдані нещодавно встановили пам'ятник у вигляді хреста на честь воїнів-односельців, які боролися за волю і державність України.
Наприкінці XVII століття належало дружині гетьмана Радзивілла Катерині, на прохання міщан міста, король Польщі Ян III Собеський 17 травня 1682 року дозволяє влаштовувати два ярмарки на рік[5].
1775 року в місті налічувався 521 будинок[6].
У 1900 році єврейське населення Степані склало 1854 особи.
У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Унаслідок поразки Перших визвольних змагань та підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору, всупереч домовленостям з УНР, Степань входить до складу Польської республіки.
У 1929 р. на Степань поширені правила міської забудови[7].
У вересні 1939 року в ході Другої світової війни, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, Степань захоплено СРСР. Під час німецько-радянської війни гітлерівці створили в селі єврейське гетто, де було вбито майже 3000 євреїв.
У липні 1941 року після прийняття Акту проголошення Української Держави (30 червня) в Степані поряд із низкою сусідніх містечок за ініціативи місцевого керівництва ОУН(б) відбулося проголошення державності України[8]. Степань входила до військової округи «Заграва» регіональної групи УПА-Північ[9].
10 квітня 1943 року УПА атакувала Степань (переодягнувшись у радянських партизанів). Поштове відділення та міська адміністрація були розтрощені. Загинули німецький жандарм та кілька поляків[10].
У 1960 році Степань отримав статус селища міського типу.
З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Степанської селищної громади[11].
Археологічні пам'ятки
ред.Степань, згідно зі статтею 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», входить до списку історичних населених місць України[12]. На території населеного пункту розташовані 1 пам'ятка археології, 5 — історії місцевого та 3 — архітектури національного значення.
На території селища знайдені залишки городища літописного міста, що датується IX—XIII століттям і є пам'яткою археології України[13]. Є також залишки колись могутнього Степанського замку.
Населення
ред.Станом на 1 січня 2019 року, населення становить 4160 осіб[14].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15][16]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4049 | 99.41% |
| російська | 19 | 0.47% |
| румунська | 1 | 0.02% |
| інші/не вказали | 4 | 0.10% |
| Усього | 4073 | 100% |
Церкви
ред.1949 року у стилі бароко зведений Преображенський (Спаський) храм. У 1963 році його зруйнували більшовики. Нині проводиться відбудова церкви[17].
1759 року у Степані побудовані Свято-Троїцька церква та дзвіниця. Згодом храм став соборним. При ньому відкрили школу і богодільню. Це єдина споруда, що збереглася до тепер у первинному вигляді і найстарішою у Степані. Будівлі належать до пам'яток архітектури.
1775 року побудована Миколаївська церква. У 1960-х роках церкву перетворили на клуб, а пізніше — більярдну. Сьогодні, завдяки громадськості, цей храм відбудований і діючий.
Туризм
ред.-
Степанська публічна бібліотека -
Вид із замку
Степань входить до переліку курортних населених пунктів України[18]. У селищі функціонує санаторій «Горинь» , збудований у 1960- ті роки (лікувальні води і грязі).
Відомі уродженці
ред.- Будько Максим Юхимович (1932—2018) — краєзнавець, педагог, автор книжки «Степань» (Рівне, 2003).
- Войтович Валерій Миколайович (нар. 1952) — український письменник, художник, дослідник української міфології.
- Ворцель Станіслав Габрієль (пол. Stanisław Worcell) (1799—1857) — польський революційний демократ, соціаліст-утопіст. Учасник Польського повстання 1830—1831 років.
- Калініченко Володимир Вікторович (нар. 1947) — український історик, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, заслужений працівник освіти України, дійсний член Академії історичних наук України.
- Крот Йосип Тимофійович (1925) — підпільник ОУН, вояк УПА.
- Кудринський Федір (1867—1933) — український письменник, етнограф, літературознавець.
- Пінчук Степан Петрович (1930—2012) — український критик, літературознавець, перекладач, доктор філологічних наук.
- Тивончук Іван Опанасович (1929—2011) — доктор економічних наук, професор. Завідувач кафедри теоретичної економіки та економіки України Національного університету «Львівська політехніка».
- Тивончук Михайло Павлович (1875—1959) — депутат 4-ї Державної думи Російської імперії від Волинської губернії.
- Януш Ядвіга Вацлавівна (нар. 1933) — український мовознавець.
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
- ↑ а б в г д е ж Stepan climate: Average Temperature, weather by month, Stepan weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 17 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ Максимович М. А. Город ныне местечко Степань //Журнал Министерства внутренних дел. — 1848. — Ч. 22, май, № 5. — С. 187—196; Перепечатано: Максимович М. А. О городе Степан и Степанском монастыре //Киевлянин. — 1850. — Кн. 3. — С. 45-50
- ↑ Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ: Наукова думка. с. 67, д.203.
- ↑ ІМіС УРСР, 1973, с. 16.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Robót Publicznych w porozumieniu z Ministrem Spraw Wewnętrznych z dnia 10 maja 1929 r. rozciągające przepisy dla gmin miejskich na niektóre osiedla gmin wiejskich na obszarze województwa wołyńskiego. — Dz.U. 1929 nr 41 poz. 347[недоступне посилання](пол.)
- ↑ Ігор Марчук (2 червня 2017). Брати по зброї. Як бандерівці та петлюрівці “Костопільську Січ” створювали. Історична правда. Процитовано 9 вересня 2019.
- ↑ Коротун, 1996, с. 13.
- ↑ Grzegorz Motyka, Ukraińska partyzantka 1942—1960, Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2006, s. 199—200
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 4 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878
- ↑ http://wikimediaukraine.files.wordpress.com/2012/03/d180d196d0b2d0bdd0b5d0bdd181d18cd0bad0b0-d0bed0b1d0bb.doc
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF). Киів: Державна служба статистики України. 2019. с. 62. Архів (PDF) оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один|pages=та|page=(довідка) [Архівовано 26 червня 2019 у Wayback Machine.] - ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 грудня 2018. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Стаття «Степанськими валами милувався король Карл ХІІ», № 10089, 13 серпня 2013 р.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. № 1576
Книги
ред.- Андрощук О. В. Степань // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 848. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — 274 с.
Література
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — С. 234—235. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4.
- Степань // Городские поселения в Российской империи. — СПб. : Тип. Тов-ва “Общественная Польза”, 1860. — Т. 1. — С. 417. (рос. дореф.)
- Stepań // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 326. (пол.) — S. 326—327. (пол.)
- Orłowicz, Mieczysław. Dąbrowica (Równe-Sarny-Dąbrowica) // Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. — Łuck, 1929. — С. 227-229. (пол.)
Посилання
ред.
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Stepan, Ukraine
- Сучасний герб Степань
- Степань
- Документальний фільм «Так було. Степань» телеканалу РТБ
- Володимир Собчук. Степанська волость і її власники (до кінця 60-х років XVI ст.) // Нац. ун. «Острозька академія». Наукові записки. — Острог, 2011. — С. 14-41.