Сулак (річка)
Сула́к (стара назва Койсу; кум. Къой сув[1], ав. Сулахъ, дарг. Кьас[2], рут. Сулак мыри, чеч. Гӏой-хи[3][4][5]) — річка на крайньому півдні Російської Федерації, одна з найбільших річок Дагестану. На річці створено Сулацький каскад ГЕС.
| Сулак | |
|---|---|
 | |
 | |
| 43°15′16″ пн. ш. 47°32′56″ сх. д. / 43.254444444444° пн. ш. 47.548888888889° сх. д. | |
| Витік | злиття річок: Аварське Койсу Андійське Койсу |
| • координати | 42°47′27″ пн. ш. 47°46′47″ сх. д. / 42.79083° пн. ш. 47.77972° сх. д. |
| • висота, м | 355 м |
| Гирло | Каспійське море |
| • координати | 43°15′16″ пн. ш. 47°32′54″ сх. д. / 43.25444° пн. ш. 47.54833° сх. д. |
| Басейн | Каспійське море |
| Країни: |  Грузія Росія, Дагестан |
| Регіон | Дагестан |
| Довжина | 169 км |
| Площа басейну: | 15200 км² |
| Середньорічний стік | 176 м³/с |
| Притоки: | Aktashd, Avar Koisud, Андійське Койсу і Tlard |
| Водойми в руслі | Chiryurtsk Reservoird |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Течія
ред.Річка бере початок з точки злиття двох гірських річок — правої Аварське Койсу та лівої Андійське Койсу. Після створення 1978 року в цій точці Чиркейського водосховища, витоки Сулаку відраховують від його хвоста. Верхня течія протікає через Сулацький каньйон, Ахетлинську ущелину, Чиркейське розширення та Малий Сулацький каньйон (ділянка від Сулацького каньйону до Чиркейського розширення заповнена водами Чиркейського вдосховища), середня течія — по широкій рівнинній долині, нижня течія — по Прикаспійській низовині. Впадає до Каспійського моря південніше Аграханського півострова. Гирло утворює дельту, витягнуту своїм носом далеко в море.
Морфометрія
ред.Довжина річки становить 144 км, а разом із довшою правою твірною Аварським Койсу — 336 км. Річка має гірський характер у своїй верхній течії та рівнинний у середній і нижній. Живлення мішане з переважанням снігового. Паводки затяжні, спостерігаються з квітня по вересень, максимум — червень-липень[6]. Пересічні витрати води складають 176 м³/с на рік. Вода в річці прісна, гідрокарбонатна кальцієва. Мінералізація становить 0,5 г/л[7].
Притоки
ред.Річка приймає багато приток, найбільшими з яких є Ах-су, Чвахун-бак, Тлар та Малий Сулак. 1963 року був збудований канал для перекидання води з річки Акташ.
Використання
ред.Річка використовується для:
- виробництва електроенергії — тут збудований Сулацький каскад малих гідроелектростанцій (Міатлинська, Чирюртські, Чиркейська, Бавтугайська та Гельбахська із загальною потужністю 1345,6 МВт);
- водопостачання міст Махачкала, Кизилюрт, Каспійськ та інших населених пунктів;
- рекреаційних потреб;
- зрошування сільськогосподарських угідь;
- рибництва.
Населені пункти
ред.Над річкою розташовані такі населені пункти:
Примітки
ред.- ↑ Бамматов Б. Г., Гаджиахмедов Н. Э. Кумыкско-русский словарь (Къумукъча-орусча сёзлюк) : [рос.]. — 2013.
- ↑ Даргинско-Русский словарь (© Х. А. Юсупов). www.tsumada.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2019. [Архівовано 2018-07-27 у Wayback Machine.]
- ↑ Сулейманов, 1997, с. 268, 332, 334-336.
- ↑ «Чеченцы: история и современность» : [рос.] / Составление и общая редакция Ю. А. Айдаева. — Москва : Мир дому твоему, 1996. — 352 с. — ISBN 5-87553-005-7.
- ↑ Антология. «Чеченская Республика и чеченцы. История и современность» : [рос.]. — Москва : Наука, 2006. — 576 с. — ISBN 5-02-034016-2.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 травня 2011. Процитовано 15 жовтня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://vybormesta.ru/479.html[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
ред.
- Державний водний реєстр Російської Федерації [Архівовано 17 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Відео та фото про Сулак [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Велика Радянська Енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Словник Брокгауза та Ефрона (рос.)