Сідні Беше
Сідні Джозеф Беше[4] (англ. Sidney Bechet; 14 травня 1897 — 14 травня 1959) — американський джазовий саксофоніст, кларнетист і композитор.
| Sidney Bechet | |
|---|---|
| англ. Sidney Bechet | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | англ. Sidney Joseph Bechet |
| Дата народження | травня 14, 1897 |
| Місце народження | Новий Орлеан, Луїзіана, США[1][2] |
| Дата смерті | травня 14, 1959 (у віці 62 роки) |
| Місце смерті | Garches, France |
| Причина смерті | рак легень |
| Роки активності | 1908–1957 |
| Громадянство |  США |
| Національність | афроамериканці[2] |
| Професії | композитор, кларнетист, саксофоніст, джазмен |
| Вчителі | Lorenzo Tiod, George Baquetd і Louis Nelson Delisled |
| Відомі учні | Bob Wilberd |
| Інструменти | Clarinet, soprano saxophone |
| Жанр | Jazz, Dixieland |
| Псевдоніми | Pops King[3] |
| Лейбли | Blue Note |
| sidneybechet.org | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився в Новому Орлеані в 1897 році в креольській сім'ї. Його старший брат, Леонард Віктор Беше, був штатним стоматологом і за сумісництвом тромбоністом та керівником музичного гурту. Сідні опанував кілька музичних інструментів, але спеціалізуватися вирішив на кларнеті.
Беше грав у багатьох ансамблях Нового Орлеана, виступав у парадах з духовим оркестром Фредді Кепарда, оркестром «Олімпія» та танцювальним оркестром Джона Робішо. З 1911 по 1912 рік виступав з Банком Джонсоном в гурті the Eagle Band, а в 1913–14 — з Кінгом Олівером в оркестрі Олімпія. 1919 року грав в Синкопованому оркестрі Нью-Йорка, разом з яким здійснив гастрольну подорож до Лондону. Гурт прийняли гаряче, а Беше був особливо популярним.[5] Перебуваючи в Лондоні, він освоїв сопрано-саксофон, його гра відрізнялась широким вібрато, подібним до того, що було поширеним серед деяких кларнетистів Нового Орлеана на той час.[6]
У 1920-х роках Беше гастролював у країнах Європи. Двічі Беше потрапляв до в'язниці — у 1922 в Лондоні через конфлікт з проституткою, і в 1926 в Парижі через конфлікт і перестрілку з колегою, під час якої троє людей було поранено.[7]
У 1932 році Беше повернувся до Нью-Йорка, де очолив гурт з Томмі Ладньє.
У 1939 році Беше і піаніст Віллі «Лев» Смітли створили гурт, з яким здійснили кілька записів, пізніше визначених як латинський джаз, виконуючи традиційні Безе, рубму і гаїтянські пісні у джазовій манері. 1941 року був запрошений для записів на студії RCA Victor, де записав версію поп-пісні «The Sheik of Araby», шляхом накладення гри на шести різних інструментах: кларнеті, сопрано-саксофоні, тенор-саксофон, фортепіано, контрабасі і барабанах. Цей запис був включений в альбом LP Bechet of New Orleans 1965 року, виданий RCA Victor як LPV-510.
У 1944, 1946 та 1953 роках Сідні виступив та записувався із чиказьким джазовим піаністом та вібрафоністом Максом Міллером — ці приватні записи є частиною архіву Міллера і ніколи не видавалися. Згпдані концерти та записи описано в біографії Джона Чілтона Сідні Беше: Чарівник джазу .[8]
У 1950 році, після сольного виступу на Паризькому джазовому ярмарку, Беше перебрався до Франції. 1951 року він одружився з Елізабет Ціглер в Антібі .
У 1953 році Сідні підписав контракт із лейблом Disques Vogue, який тривав до кінця його життя.[9] Він записав багато відомих мелодій, зокрема «Les Oignons», «Promenade aux Champs-Elysees» та міжнародний хіт «Petit Fleur», а також створив музику до балету в стилі пізнього романтизму під назвою La Nuit est une sorcière («Ніч — відьма»).[10]
Беше помер у Гарші, поблизу Парижа, від раку легенів 14 травня 1959 року у свій 62-й день народження. Похований на місцевому кладовищі.[4]
Беше для мене був уособленням джазу... Все, що він грав впродовж свого життя, було неповторним. Я щиро вважаю його найунікальнішою людиною, що була в цій музиці.Оригінальний текст (англ.)[Bechet to me was the very epitome of jazz… Everything he played in his whole life was completely original. I honestly think he was the most unique man ever to be in this music] Помилка: {{Lang}}: текст вже має курсивний шрифт (допомога)— Дюк Еллінгтон Епітафія на могилі Беше
Беше створив саундтреки та зіграв джазового музиканта в багатьох фільмах, зокрема Série Noire (1955)[11], L'inspecteur connaît la musique (1956) і Ah, quelle équipe! (1957)[12]
Нагороди
ред.- Зал слави журналу DownBeat, 1968 р.[13]
Дискографія
ред.Сингли
ред.- «Texas Moaner Blues», with Louis Armstrong, 1924
- «Cake Walkin' Babies from Home», with Red Onion Jazz Babies, 1925
- «Got the Bench, Got the Park (But I Haven't Got You)», 1930
- «Blues in Thirds», 1940
- «Dear Old Southland», 1940
- «Egyptian Fantasy», 1941
- «Muskrat Ramble», 1944
- «Blue Horizon», 1944
- «Petite Fleur», 1959
Джерела
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118654284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Sidney Joseph Bechet. Findagrave.com.
- ↑ Porter, Lewis; Ullman, Michael (1988). Sidney Bechet and His Long Song. The Black Perspective in Music. 16 (2): 135—150. doi:10.2307/1214805. JSTOR 1214805.
- ↑ Yanow, Scott. Sidney Bechet: Profiles in Jazz. Syncopatedtimes.com. Процитовано 6 квітня 2020.
- ↑ Cohassey, John. Sidney Bechet. www.encyclopedia.com. Процитовано 10 вересня 2018.
- ↑ Chilton, John (1987). Sidney Bechet: The Wizard of Jazz. Macmillan. ISBN 0333443861.
- ↑ Horricks, Raymond (1991). Profiles in Jazz. New Brunswick, New Jersey: Transaction. с. 1–10.
- ↑ Filan, Kenaz (2011). Appendix 2. The New Orleans Voodoo Handbook. Rochester, Vermont: Destiny Books. ISBN 978-1594774355.
- ↑ Série noire. Allocine.fr. Процитовано 30 грудня 2015.
- ↑ Ah, quelle équipe!. Allocine.com. Процитовано 30 грудня 2015.
- ↑ Radio Swiss Jazz - Music database. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 1 квітня 2018. [Архівовано 2018-03-27 у Wayback Machine.]
Література
ред.- American Peoples Encyclopedia Yearbook (1953). p. 542.
- Bechet, Sidney (1960). Treat It Gentle. Twayne. Reprint, Da Capo, 1978.
- Hoefer, George (1946). Article in Metronome Magazine, December 1946.
Посилання
ред.- Сідні Беше в архіві Red Hot Jazz
- Профіль із зображеннями
- Записи Сідні Беше на дискографії американських історичних записів.