Гау Сілезія (нім. Gau Sсhlesien) — адміністративно-територіальна одиниця НСДАП з 15 березня 1925 року та нацистської Німеччини з 1933 по 1941 рік у межах прусської провінції Сілезія. 1939 року розширена за рахунок анексованих до складу Німеччини сілезьких земель окупованої Польщі. Існувала до 27 січня 1941 року, після чого була розділена на гау Верхня Сілезія і гау Нижня Сілезія. Після Другої світової війни більшість колишнього гау увійшла до відновленої Польщі, а невеликі частини на крайньому заході включили до складу пізнішої Східної Німеччини.

Gau Schlesien
Гау Сілезія
Третій Рейх Третій Рейх
1925 – 1941

Прапор Gau Schlesien

Прапор

Gau Schlesien: історичні кордони на карті
Gau Schlesien: історичні кордони на карті
Поділ на гау Німеччини (на картах по 1939 р. Сілезія крайня права область у середній частині)
Столиця Бреслау
Форма правління гау
гауляйтер
 - 1925–1934 Гельмут Брюкнер
 - 1934–1941 Йозеф Вагнер
Історія
 - Заснування 15 березня 1925
 - Розформування 27 січня 1941
Попередник
Наступник
Провінція Верхня Сілезія
Провінція Нижня Сілезія
Верхня Сілезія (гау)
Нижня Сілезія (гау)
Сьогодні є частиною Польща Польща
Німеччина Німеччина
Чехія Чехія
Будинок праці у Бреслау, 1936 р.

Історія

ред.

Нацистську систему гау було започатковано на партійній конференції 22 травня 1926 року, щоб покращити адміністрування партійної структури. Починаючи з 1933 року, після захоплення влади нацистами, гау дедалі більше замінювали земельний устрій Німеччини.[1]

На чолі кожного гау стояв гауляйтер, посада якого ставала все більш потужною за дедалі меншого втручання згори, особливо після початку Другої світової війни. Місцеві гауляйтери часто поєднували урядові та партійні посади, відповідаючи, серед іншого, за пропаганду та нагляд, а з вересня 1944 року — за фольксштурм і оборону ввіреного йому гау.[1][2]

Посаду гауляйтера в Сілезії з 1925 по 1934 рік обіймав Гельмут Брюкнер, а з 1934 по 1941 рік до остаточного розформування гау шляхом поділу — Йозеф Вагнер.[3][4] Брюкнера усунули з посади через кілька місяців після Ночі довгих ножів, виключивши з нацистської партії. Він помер у радянському полоні 1951 року.[5] Його наступника Вагнера, який був також гауляйтером гау Південна Вестфалія, позбавили посади гауляйтера Сілезії в січні 1941 року, а гауляйтера Південної Вестфалії — в листопаді 1941 року та зрештою виключили з нацистської партії. 1944 року його заарештувало гестапо. Наприкінці квітня або на початку травня 1945 року він помер за нез'ясованих обставин.[6]

Примітки

ред.
  1. а б Die NS-Gaue [Нацистські гау]. dhm.de (німецькою) . Deutsches Historisches Museum. Процитовано 17 жовтня 2023.
  2. The Organization of the Nazi Party & State. nizkor.org. The Nizkor Project. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 17 жовтня 2023. [Архівовано 2016-11-09 у Wayback Machine.]
  3. Übersicht der NSDAP-Gaue, der Gauleiter und der Stellvertretenden Gauleiter zwischen 1933 und 1945 [Overview of Nazi Gaue, the Gauleiter and assistant Gauleiter from 1933 to 1945]. zukunft-braucht-erinnerung.de (German) . Zukunft braucht Erinnerung. Процитовано 29 березня 2016.
  4. Gau Schlesien [Gau Silesia]. verwaltungsgeschichte.de (German) . Процитовано 29 березня 2016.
  5. Brückner, Helmuth. verwaltungsgeschichte.de (German) . Процитовано 29 березня 2016.
  6. Wagner, Josef. lwl.org (German) . Internet-Portal "Westfälische Geschichte". Процитовано 29 березня 2016.

Посилання

ред.


  NODES
Done 1