Тикер
Ти́кер[1], тикерна назва (англ. ticker symbol) — коротка назва котируваних інструментів (акцій, облігацій, індексів) в біржовій інформації. Є унікальним ідентифікатором в межах однієї біржі або інформаційної системи. Використовується для того, щоб постійно не друкувати в звітах та новинах повне найменування цінних паперів або інших об'єктів торгівлі.
Коротка назва зазвичай має від одного до шести символів і привласнюється цінному паперу при його включенні до лістингу. Традиційно тикери позначають великими літерами латинського алфавіту. Можуть використовуватись абревіатури (International Business Machines — IBM) або скорочені чи зменшені назви (Microsoft — MSFT, Укрнафта — UNAF). На азійських біржах дуже часто вживають цифрові та літерно-цифрові тікери, адаптовані для міжнародних інформаційних систем. Наприклад, тікер компанії Toshiba на Токійській фондовій біржі — 6502.
Деякі компанії мають кілька різних тикерів, що використовуються на різних біржах. Наприклад, Anheuser-Busch InBev на біржі NYSE має тикер BUD, а на біржі Euronext Brussels — ABI.
Термін тикер походить від назви спеціалізованого телеграфу (тикерного апарата), що використовувався для оперативної передачі біржової інформації.
Історія біржових назв
ред.Україна
ред.Поряд з терміном тикер на українських біржах використовують термін код: торговий код, код цінного паперу, код інструменту, код акції. Така термінологія носить двоїстий характер, тому що зараз цінні папери одержують міжнародний ідентифікаційний код цінного паперу, який став обов'язковим реквізитом і однозначним ідентифікатором, але який не використовують при публікації біржової інформації.
Росія
ред.На Московській біржі акції компаній мають різні тикери залежно від системи, в якій відбувається торгівля. Наприклад акції Сбербанку Росії мають тікер SBER для класичного ринку та SBERG для біржового ринку.
Велика Британія
ред.У Великій Британії, до 1996 р. біржові скорочення називали «EPIC», по абревіатурі інформаційної системи (англ. Exchange Price Information Computer) на Лондонській фондовій біржі. Після перейменування в 1996 році система отримала нову абревіатуру TIDM (англ. Tradable Instrument Display Mnemonics), але й зараз її часто називають EPIC. Акції також ідентифікуються по номеру (англ. Stock Exchange Daily Official List, SEDOL).
США
ред.В США зазвичай використовується термін англ. Stock Symbol (біржова назва).
Спочатку одна компанія могла мати багато біржових назв, які присвоювали різні торгові системи. Сучасні біржові тікери унікальні для кожної компанії і представлені тільки літерами. Основу цієї системи розробила компанія Standard & Poor's (S&P). Це стало початком формування відповідного національного стандарту.
Традиційно, довжина тікерів на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE) — 1—3 літери, на NASDAQ і Over-the-Counter Bulletin Board (OTCBB) — 4 літери, на інших біржах США — 2—3 літери. Тікери більшої довжини зв'язані з базовим і означають модифікацію. У цьому випадку доповнення має стандартизований вигляд (суфікс) і містить додаткову інформацію. На NASDAQ і OTCBB це п'ятий додатковий символ, на NYSE — символ після крапки. 10 липня 2007 року комісія з цінних паперів і бірж США ухвалила рішення послабити наявні правила і дозволити компаніям зберігати трилітерні тикери при переході з NYSE і АМЕХ на NASDAQ. Це рішення не поширюється на одно- і дволітерні біржові символи, а також не дозволяє реєструвати на NASDAQ нові трилітерні тикери, що не мігрують з інших бірж[2][3]
Біржові назви привілейованих акцій (англ. preferred stock) не стандартизовані і можуть відрізнятися в різних торгових системах[4]
Примітні тикери
ред.Деякі компанії використовують як тікер торгову марку своєї продукції. Наприклад Sun Microsystems з 27 серпня 2007 року мала тікер JAVA (на честь створеної компанією мови програмування Java), а пивоварна компанія Anheuser-Busch InBev має тикер BUD (її головний бренд) на біржі NYSE. У компанії Genentech був тікер DNA (ДНК) — об'єкт її досліджень. Компанія Steinway Musical Instruments використовувала тікер LVB, що розшифровують, як Ludwig van Beethoven (Людвіг ван Бетховен) — на честь великого композитора і піаніста.
Тикером може бути фонетично співзвучна літерна комбінація. До злиття з Mobil Oil у компанії Exxon був тікер XON (читається эксон), а після злиття — ХОМ. Авіакомпанія Southwest Airlines вибрала тикер LUV (лав), співзвучний назві аеропорту реєстрації компанії — Лав-Филд недалеко від Далласа, а також англійському слову любов (англ. love).
Тикер компанії AT&T (у минулому монополіста в області телефонного зв'язку, з яким на Уолл-стріт асоційоване слово telephone — телефон) — єдина літера T.
Однолітерні тикери
ред.Історично, першими стали використовувати короткі найменування телеграфні оператори ще в XIX ст., щоб з більшою швидкістю передавати інформацію. Однолітерні скорочення закріпилися за компаніями, акції яких найбільше часто перепродувались. Тоді це були здебільшого залізничні компанії[5]
У даний час однобуквені тікери привласнені наступним компаніям:
- A: Agilent Technologies
- B: Barnes Group
- C: Citigroup
- D: Dominion Resources
- E: Eni S.p.A
- F: Ford Motor Company
- G: Genpact
- K: Kellogg
- M: Macy's, Inc.
- O: Realty Income Corporation
- Q: Qwest Communications International Inc.
- R: Ryder System Inc.
- S: Sprint Nextel
- T: AT&T
- V: Visa Inc.
- X: United States Steel
- Y: Alleghany Corporation
- Z: Тестовий тікер (NASD TEST SYMBOL)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Тикер // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Комісія з цінних паперів послабляє обмеження на біржові назви(англ.) Нью-Йорк Таймс, 11 липня 2007
- ↑ Офіційний текст змін у правилах NASDAQ відносно трилітерних тікерів(англ.)
- ↑ Короткі назви привілейованих біржових інструментів(англ.)
- ↑ Опис тікерів на сайте Нью-Йоркської фондової біржі [Архівовано 10 жовтня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання
ред.- Тікер // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.