Трахіт

Трахіт (дав.-гр. τραχύς — нерівний, шорсткий) — ефузивна середня гірська порода (SiO₂ 52-65%), звичайно порфірова.

Опис

Головним її компонентом є калієвий польовий шпат, вміст якого переважає над вмістом кислого плагіоклазу; з темноколірних мінералів у невеликій кількості присутній біотит, а також амфібол та піроксен. Вкраплення представлені скловидним санідином, менш кислим плагіоклазом, із темноколірних — біотитом і амфіболом.

Структура порфірова. Основна маса породи склувата, або приховано кристалічна, мікрозерниста. Дрібні вкраплення польового шпату, рідше біотиту, рогової обманки.

Текстура: порфірова, афірова, масивна. Вкрапленики складають 5-60% об'єму породи. Сер. хім. склад (% мас.): SiO₂ 63,02; TiO₂ 0,70; Al₂О₃ 16,48; Fe₂O₃ 2,92; FeO 1,84; MgO 0,75; CaO 1,95; Na₂O 5,47; K₂O 4,75.

Колір білий, світло-сірий, жовтуватий, рожевий, фіз. властивості близькі до сієніту.

Використовується як будівельний та кислототривкий матеріал.

Трахіт – продукт виверження вулканів, складає потоки, покриви, куполи, жерла, некки. В Україні Т. поширений в Карпатах, в Криму (Кара-Даг). Є в Казахстані, Італії, на Гавайських о-вах, в Сх. Африці і інш.

Райони поширення: Приазов'я, Азорські острови та Гавайські острови.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.