Тризвук
Три́звук — це акорд, що складається з трьох звуків розміщених по терціях[1] (застарілі назви — тризгук[2]; тризвуччя[3]).
Будова тризвуків
ред.Кожен тризвук у вузькому розташуванні містить дві терції (нижню і верхню) і одну квінту (між крайніми звуками). Залежно від якості цих інтервалів тризвуки діляться за своєю структурою на консонантні і дисонантні тризвуки[1].
Консонантні тризвуки характеризуються відсутністю дисонуючих інтервалів, проте взаємним розташуванням малої та великої терції:
Дисонантні тризвуки містять дисонуючий інтервал зменшеної або збільшеної квінти:
- зменшений
- збільшений
Назви тонів тризвуку
ред.Тони, що входять до складу тризвуку прийнято називати так[4]:
- Основним тоном (примою) називається звук тризвуку, який в будь-якому його розташуванні знаходиться внизу;
- терцієвим тоном (терцією) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться посередині;
- квінтовим тоном (квінтою) називається звук тризвуку, який у вузькому розташуванні знаходиться вгорі.
Ці назви зберігаються за тонами тризвуку як у його широкому розташуванні, так і при його оберненнях.
Розташування та обернення тризвуків
ред.Як і більшість акордів класичної гармонії, тризвуки та їх обернення можуть бути у тісному (вузькому) розташуванні та широкому розташуванні.[4]
Оберненнями тризвуків є[1][4]
- секстакорд
- квартсекстакорд
Сполучення тризвуків
ред.У класичній гармонії тризвуки можуть сполучатися мелодично або гармонічно, залежно від їх співвідношення. Тризвуки секундового співвідношення сполучаються лише мелодично, терцієвого - переважно гармонічно, кварто-квінтового - мелодично і гармонічно[4]. Крім того тризвуки кварто-квінтового співвідношення можуть сполучатися зі стрибком терцієвих тонів, що дозволяє сполучити тризвуки широкого і тісного розташування.
 |
 | |
 |
 |
 |
Примітки
ред.- ↑ а б в Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
- ↑ Ф. Якименко. Практичний курс науки гармонії. - Прага 1925
- ↑ М. Римський-Корсаков Практичний підручник гармонії [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.] / переклад Є. Дроб’язка.- Київ, 1948
- ↑ а б в г І.Дубінін. Гармонія [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]. — Київ: Музична Україна, 1968
Посилання
ред.- Тризвук // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.