Туцзяни
Туцзяни (土家族, Tǔjiā Zú; самоназва: Bizika, бісека) — народ в Китаї, входить в 55 офіційно визнаних етнічних груп країни. Проживають в провінціях Хунань, Хубей, Сичуань і Гуйчжоу. Чисельність 8 028 113 (перепис, 2000). За походженням туцзя відносяться до народів тибето-бірманської мовної групи; історично пов'язані з населенням стародавнього царства Ба. Сильно китаїзовані, розмовляють китайською мовою. У минулому говорили двома мовами — північною і південною туцзя, але в даний час ними володіє менше 1 % населення: північною — 70 000, а південною — 1500 осіб (2002). Зберігають лише деякі риси самобутньої культури. Основні традиційні заняття: землеробство (рис, кукурудза, батат; орне поливне на рівнинах, богарне мотичне в горах) і лісівництво (тунг, чайне дерево).
| Туцзяни | |
|---|---|
 Жінки туцзя в національному одязі | |
| Самоназва | <白族 |
| Кількість | 8,353,912 (2010 census)[1] |
| Ареал |   Китай(Хунань · Хубей · Гуйчжоу · Чунцин) |
| Входить до | Сино-тибетські народиd |
| Мова | китайська туцзя (традиційна) |
| Релігія | Nuoismd |
Писемність
ред.Алфавіт для мови туцзя був складений на латинській основі в 1983 році. З 1986 року він почав використовуватись в початкових школах Сянсі-Туцзя-Мяоської автономії.
Фонетика мови побудована на складах. Склад складається з ініціалі (приголосного звуку з якого починається склад) і фіналі (голосного, або поєднання голосних і приголосних звуків). Також буває, що склад складається тільки з фіналі.
- Ініціалі:
| Буква | МФА | Буква | МФА | Буква | МФА |
|---|---|---|---|---|---|
| b | [b] | x | [tsh] | x | [ɕ] |
| p | [ph] | s | [s] | y | [j] |
| m | [m] | r | [z] | g | [k] |
| w | [w] | l | [l] | k | [kh] |
| d | [t] | j | [tɕ] | ng | [ŋ] |
| t | [th] | q | [tɕh] | h | [x] |
| z | [ts] | n | [ɲ] | hx | [ɣ] |
- Фіналі:
| Буква | МФА | Буква | МФА | Буква | МФА |
|---|---|---|---|---|---|
| a | [a] | ei | [ei] | ou | [əu] |
| e | [e] | en | [ẽ] | ong | [uŋ] |
| i | [i] | ia | [ia] | uai | [uai] |
| o | [o] | ie | [ie] | ui | [uei] |
| u | [u] | iao | [iau] | uan | [uã] |
| ai | [ai] | iu | [iəu] | un | [un] |
| ao | [au] | ian | [iã] | ||
| an | [ã] | in | [ĩ] |
- Тони позначаються знаками x r v f.
Поширення туцзя
ред.
По провінціях
ред.Згідно з переписом 2000 року в Китаї 8 028 133 туцзя. Розподіл туцзя в Китаї:
| Провінція | Чисельність туцзя | % від усіх туцзя |
|---|---|---|
| Провінція Хунань | 2.639.534 | 32,88 % |
| Провінція Хубей | 2.177.409 | 27,12 % |
| Провінція Гуйчжоу | 1.430.286 | 17,82 % |
| Міський округ Чунцін | 1.424.352 | 17,74 % |
| Провінція Гуандун | 135.431 | 1,69 % |
| Провінція Чжецзян | 55.310 | 0,69 % |
| Провінція Сичуань | 41.246 | 0,51 % |
| Провінція Фуцзянь | 29.046 | 0,36 % |
| Решту Китаю | 95.519 | 1,19 % |
Туцзя становить в Чунцін 4,67 %, в Хунань 4,17 %, в Гуйчжоу 4,06 %, в Хубей 3,66 % і в Гуандун 0,16 %.
Повітовий рівень
ред.Розподіл туцзя по повітах (2000)
Наведено повіти, в яких туцзяни складають від 0,5 % усього населення.
Примітки
ред.- ↑ 中國2010人口普查資料. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 1 серпня 2015.
Література
ред.- Народы Восточной Азии, М. — Л., 1965.
- Туцзя // Большая советская энциклопедия / Глав. ред. А. М. Прохоров. Т. 26. М.: Советская Энциклопедия, 1977. С.394.
- Решетов А. М. Туцзя // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. С.555.
Посилання
ред.- Сторінка про туцзя в Китайском информационном интернет-центре(рос.)
- Сторінка про туцзя на China's Official Gateway to News & Information(англ.)
- Сайт про мову і культуру туцзя(англ.)
- Мова північна туцзя на Ethnologue: Languages of the World, 15th edition. SIL International.(англ.)
- Мова південна туцзя на Ethnologue: Languages of the World, 15th edition. SIL International.(англ.)