Тіресій
Тіресій (грец. Τειρεσίας) — син німфи Харікло, батько Манто, фіванський віщун, якому належить важлива роль у переказах про Едіпа, епігонів, похід Сімох проти Фів.
| Тіресій дав.-гр. Τειρεσίας | |
|---|---|
 | |
| Заняття | віщун |
| Батько | Evereusd[1] |
| Мати | Харікло́d[1] |
| Діти | Daphne[d], Historisd і Манто |
| Персонаж твору | Одіссея, Вакханки, Цар Едіп, Метаморфози і Антігона |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Згідно з переказом, Тіресій у семирічному віці осліп, тому що відкрив людям волю богів. За іншою версією, його осліпила Афіна за те, що він побачив, як вона купалася. Після захоплення Фів Тіресія взяли в полон і присвятили Аполлонові Дельфійському. За епосом, після смерті Тіресій перебував у підземному царстві і з ласки Персефони володів ясною пам'яттю і свідомістю. Одіссей довідався від нього про долю своєї родини і про те, чи зможе він повернутися додому. Оракул Тіресій був в Орхомені. У пізніші часи у Фівах показували місце, звідки віщун стежив за польотом птахів, і камінь, на якому, віщаючи, сиділа його дочка Манто. За однією версією, Зевс подарував Тіресію довге життя, яке дорівнювало життю семи поколінь.
Образ Тіресія часто зустрічається у грецькій літературі (трагедії Софокла «Цар Едіп», «Едіп у Колоні», «Антігона», Евріпіда «Вакханки», гімни Каллімаха й ін.).
Примітки
ред.- ↑ а б Любкер Ф. Tiresias // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1395.
Література
ред.- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
