Вікіпедія

Челсі (готель)

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

40°44′40″ пн. ш. 73°59′49″ зх. д. / 40.744444444444° пн. ш. 73.996944444444° зх. д. / 40.744444444444; -73.996944444444

Челсі
Зображення
Країна  США[1]
Адміністративна одиниця Мангеттен
Розташовано на вулиці 23-тя вулиця (Мангеттен)
Архітектор Hubert, Pirsson & Companyd[2]
Архітектурний стиль неоготика
Дата офіційного відкриття 1905 і 1884
Статус спадщини об'єкт Національного реєстру історичних місць СШАd[2][3] і пам'ятка Нью-Йоркаd
Мапа
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: Челсі у Вікісховищі

Готель «Челсі» (англ. Hotel Chelsea) — один з найвідоміших готелів Нью-Йорка, розташований на 23-й вулиці між Сьомою та Восьмою авеню в мангеттенському кварталі Челсі .

У готелі проживали численні письменники, музиканти, художники та актори. Хоча «Челсі» більше не приймає нових довготривалих мешканців, у будинку все ще мешкають люди, які жили там до зміни політики.

З 1966 року будівля була визнана пам'яткою Нью-Йорка а з 1977 року внесена у Національний реєстр історичних місць.

Історія

ред.
 
Вивіска готелю

13-поверховий будинок готелю було побудовано в 1884 році. До 1905 року будівлю експлуатував один з перших у місті житловий кооператив. Готель спроектував Філіп Губерт з фірми Hubert, Pirrson&Company у стилі королеви Анни та вікторіанської готики Серед його відмінних рис — делікатні, прикрашені квітковими орнаментами залізні балкони на фасаді та великі сходи, що тягнуться на дванадцять поверхів. Як правило, ці сходи доступні лише для зареєстрованих гостей, хоча готель пропонує щомісячні екскурсії для всіх охочих. На момент будівництва будівля була найвищою в Нью-Йорку[4].

У 2011 році готель був проданий забудовнику Джозефу Четріту за 80 мільйонів[5] і перестав бронювати нових гостей, щоб розпочати ремонт[6][7]. Довгожителям було дозволено залишатися в будівлі[8]. Ремонт викликав скарги до міста з боку решти орендарів, пов'язаних із небезпекою для здоров'я, спричиненою будівництвом.[9] Міський будівельний департамент розслідував ці скарги та не виявив серйозних порушень.[10] У листопаді 2011 року керівництво розпорядилося зняти зі стін усі художні твори готелю, нібито для їх охорони та каталогізації, що було негативно прийнято деякими орендарями У 2013 році Ед Шеец став новим власником готелю «Челсі»[11][12].

Відомі пожильці

ред.
 
Сходи готелю (2005)

У різний час у готелі зупинялися багато відомих письменників та інтелектуалів: Марк Твен,[13] О. Генрі, Герберт Ганк,[14] Ділан Томас, Артур Кларк,[15] Сем Шепард, Артур Міллер, Теннессі Вільямс, Джек Керуак, Брендан Бієн, Томас Вульф,[16] Валері Соланас, Вільям Барроуз,[17] Аллен Гінзберг, Квентін Крисп, Ґреґорі Корсо,[18] Арнольд Вайнштейн,[19] і Кетрін Лерой[20].

В готелі проживали актори, режисери кіно, коміки: Стенлі Кубрик, Ширлі Кларк, Мітч Гедберг, Дейв Хілл, Мілош Форман, Ліллі Ленгтрі, Ітан Хоук,[16] Денніс Гоппер, Едді Іззард, Ума Турман, Елліот Гулд, Ілейн Стрітч, Майкл Імперіолі, Джейн Фонда, Рассел Бренд, кінозірка Воргола Віва, її дочка Габі Хоффманн та Еді Седжвік[17] .

Значна частина історії готелю «Челсі» відведена музикантам. Серед найвідоміших імен — Чет Бейкер, Grateful Dead, Ніко, Том Вейтс, Патті Сміт,[15][17] Джим Моррісон, Іггі Поп, Вірджил Томсон, Джефф Бек, Боб Ділан, Чик Коріа, Александр Фрей, Ді Ді Рамон, Еліс Купер, Едіт Піаф, Джонні Сандерс, Мінк Девілль, Алехандро Есковедо, Маріанна Фейтфулл, Шер, Джон Кейл, Джоні Мітчелл, Роббі Робертсон,[21] Бетт Мідлер, Pink Floyd, Джимі Гендрікс, Canned Heat, Сід Вішез[16].

Мадонна жила в «Челсі» на початку 1980-х в кімнаті 822[22]. Леонард Коен, який жив у кімнаті 424, та Дженіс Джоплін у кімнаті 411, мали роман у готелі у 1968 році, і Коен пізніше написав про це дві пісні: «Chelsea Hotel» і «Chelsea Hotel #2»[17][23] The Kills написали більшу частину свого альбому «No Wow» у «Челсі», імовірно, між 2003 і 2005 роками.[24] Йорма Кауконен написав пісню «Third Week in the Chelsea» для альбому «Bark» Jefferson Airplane 1971 року, провівши три тижні свого життя у готелі.[25]

 
Вестибюль готелю у 2010 році

Енді Воргол

ред.

Готель «Челсі» часто асоціюється із суперзірками Воргола, оскільки Енді Воргол і Пол Морріссі зрежисували «Дівчата з Челсі» (1966) — фільм про завсідниць Фабрики, що жили у готелі.

«Титанік»

ред.

Декілька вцілілих пасажирів «Титаніка» деякий час мешкали в готелі, оскільки «Челсі» знаходиться недалеко від пристані 54, дока «Білої зірки», де корабель мав причалювати. У «Челсі» також проживало багато моряків, які поверталися зі служби у Першій світовій війні.

Додатково

ред.
  • Номер 205 відомий тим, що у ньому свої останні дні провів поет Ділан Томас. Одного дня йому стало зле, його доставили в місцеву лікарню, де він помер від пневмонії 9 листопада 1953 року. У готелі також загинув письменник Чарльз Джексон, автор бестселера «Втрачений вікенд».
  • В одному з номерів 12 жовтня 1978 року знайшли мертвою Ненсі Спанджен — подругу Сіда Вішеса.
  • В цьому готелі Джек Керуак написав свій культовий роман «У дорозі» на 36-метровому рулоні паперу. Роман Артура Кларка «Космічна одіссея» також був написаний під час його проживання в готелі.
  • У номерах готелю розвивалися стосунки Боба Ділана і Еді Седжвік.
  • Після еміграції з Чехословаччини в цьому готелі оселився режисер Мілош Форман .
  • До самої смерті у віці 112 років в готелі проживав найстаріший в США художник Ельфаус Коул .

Примітки

ред.
  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ а б Національний реєстр історичних місць США — 1966.
  3. ↑ National Archives Catalog
  4. ↑ Rich, Nathaniel (8 жовтня 2013). Where The Walls Still Talk. Vanity Fair. Процитовано 10 жовтня 2013.
  5. ↑ Carmin, Craig (16 травня 2011). Hotel Chelsea's New Proprietor. The Wall Street Journal. Процитовано 21 серпня 2011.
  6. ↑ Buckley, Cara (31 липня 2011). A Last Night Among the Spirits at the Chelsea Hotel. The New York Times. Процитовано 21 серпня 2011.
  7. ↑ Rovzar, Chris (27 липня 2011). Hotel Chelsea No Longer Taking Reservations. New York. Процитовано 4 листопада 2017.
  8. ↑ Kilgannon, Corey (4 листопада 2011). City Room: First, No More Guests; Now, Chelsea Hotel Says No More Art. The New York Times.
  9. ↑ Prendergast, Daniel; Connor, Tracy (22 жовтня 2011). Chelsea Hotel demolition sparks Buildings Dept. probe after complaints from furious residents. New York Daily News.
  10. ↑ «DOB finds no major violations in Hotel Chelsea renovation»[недоступне посилання] The Real Deal (October 27, 2011)
  11. ↑ «A New View at Chelsea Hotel» The Wall Street Journal (August 27, 2013)
  12. ↑ The Real Deal: «King & Grove reneges on Hotel Chelsea eviction vow: Tenants» September 17, 2013
  13. ↑ Chamberlain, Lisa (19 червня 2007). Change at the Chelsea, Shelter of the Arts. The New York Times. Процитовано 16 грудня 2007. For six decades the Bard family has managed the Hotel Chelsea, overseeing a bohemian enclave that has been a long-term home for writers, artists and musicians including Mark Twain, O. Henry, Tennessee Williams, Dylan Thomas, Andy Warhol, and Sid Vicious and Nancy Spungen.
  14. ↑ «10 great places to get on the road and feel the Beat», USA Today, March 10, 2006. Accessed December 16, 2007. «On the West Side, Kerouac and then-wife Joan Haverty lived at 454 W. 20th St., where he began writing her a long letter about his recent travels while she waited tables to support them: The letter became On the Road, „the bible of the Beat generation.“ He wrote the book itself at the Hotel Chelsea, later the last home of Herbert Huncke.» This account of On the Road is disputed by Jeff Wallenfeldt in an article for Encyclopædia Britannica: «11 or 12 Things Remembered Well About the Chelsea Hotel»,
  15. ↑ а б «Famous residents of the Chelsea Hotel», The Telegraph (London), August 2, 2011
  16. ↑ а б в «Legends of Hotel Chelsea chronicled in new book that covers what inspired Andy Warhol, relegated Sid Vicious to 'junkies' floor' before he killed Nancy», review by Sherryl Connelly of Inside the Dream Palace: The Life and Times of New York's Legendary Chelsea Hotel, New York Daily News, November 16, 2013
  17. ↑ а б в г «The 10 best Chelsea hotel moments» by Hermione Hoby, The Guardian, December 19, 2010
  18. ↑ «Chelsea Hotel, New York review: A story behind every door» by Barry Divola, traveller.com.au, undated
  19. ↑ Midgette, Anne (6 вересня 2005). Arnold Weinstein, 78, a Poet and Collaborator on Operas, Is Dead. The New York Times.
  20. ↑ Hamilton, Ed (12 липня 2006). Catherine Leroy: 1946–2006. chelseahotelblog.com. Процитовано 28 вересня 2017.
  21. ↑ Myers, Marc (29 листопада 2016).  'The Weight' by the Band's Robbie Robertson. The Wall Street Journal.
  22. ↑ Hamilton, Ed (2007). Legends of the Chelsea Hotel. New York: Thunder's Mouth Press. с. XV, 151. ISBN 978-1-56858-379-2. OCLC 680628325.
  23. ↑ «How Leonard Cohen Met Janis Joplin: Inside Legendary Chelsea Hotel Encounter»[недоступне посилання] by Jordan Runtagh, Rolling Stone, November 14, 2016
  24. ↑ The Kills on No Wow на YouTube, Yahoo Backspin
  25. ↑ «Jefferson Airplane's Paul Kantner: 'We were like Columbus, exploring the world'&thinsp» by Nick Hasted, Uncut, January 29, 2016

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Челсі_(готель)
  NODES