Чу (річка)

річка в Казахстані

Чу (кирг. Чүй, каз. Шу) — річка в Киргизстані та Казахстані. Утворюється при злитті річок Джоонарик і Кочкор, які беруть початок у хребтах Терсей-Алатау і Киргизькому. Нижче їх злиття Чу проривається до Іссик-Кульської улоговини, де тече на захід від озера Іссик-Куль; у паводок рукавом Кутемалди частина стоку Чу скидається в озеро. Через Боомську ущелину річка виходить до Чуйської долини, де з сусідніх гір стікають численні притоки. У низинах річка перетинає пустелю Муюнкум і впадає у озеро Акжайкин в западині Ащиколь.

Чу
в Чуйській долині
Басейн Сирдар'ї
42°13′16″ пн. ш. 75°44′29″ сх. д. / 42.221° пн. ш. 75.741388888889° сх. д. / 42.221; 75.741388888889
Витік
• координати42°13′16″ пн. ш. 75°44′29″ сх. д. / 42.221° пн. ш. 75.741388888889° сх. д. / 42.221; 75.741388888889
Гирлоозеро Акжайкин
• координати44°59′00″ пн. ш. 67°43′00″ сх. д. / 44.983333333333° пн. ш. 67.716666666667° сх. д. / 44.983333333333; 67.716666666667
Країни:Киргизстан і Казахстан
Прирічкові країни:Казахстан, Киргизстан
Довжина1 067 км
Площа басейну:62,5 тисяч км²
Середньорічний стік130 м³/с
Притоки:Чон-Кемін, Іргайти, Какпатас (праві)
Аламедін, Аксу, Курагати (ліві)
Водойми в русліОрто-Токойське водосховище
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Довжина 1 067 км, площа басейну 62,5 тисяч км².

Живлення льодовиково-снігове; істотна роль підземного стоку. Середня витрата води при виході з гір 130 м³/с, найбільший стік в липні—серпні; у низинах наприкінці липня—на початку серпня пересихає, у грудні стік відновлюється. У верхів'ях лід з листопада по квітень, у низинах — з грудня по березень.

Основні притоки: праві: Чон-Кемін, Іргайти, Какпатас; ліві: Аламедін, Аксу, Курагати. На Чу розташоване Ортокойське водосховище, три водопідіймальні греблі. Численні зрошувальні канали (на зрошування витрачається 55 % стоку).

На Чу — міста Токмок, Шу.

Посилання

ред.
  • Рукавишников Б. И. «Озеро Иссык-Куль и хребет Терскей-Алатау», 1970.
  • Универсальная энциклопедия «Чуйская область». Главная редакция Кыргызской энциклопедии. Бишкек. 1994.


  NODES