Шушанік
Шушанік(а) (зменшувальне від імені Шушан — Сусанна; вірм. Շուշանիկ, груз. შუშანიკი, бл. 440–475) — дочка спарапета (воєначальника) Вірменії Вартана Маміконяна, дружина пітіахша (правителя) Південного Картлі Варскена. Вшановується як мучениця Грузинської православної і Вірменської апостольської церкви (як Сусанна Ранська або Сусанна Грузинська) 10 вересня.[7]
| Шушанік | |
|---|---|
| вірм. Շուշանիկ, груз. შუშანიკი | |
 | |
| Ім'я при народженні | груз. წმინდა შუშანიკი вірм. Վարդենի Մամիկոնյան |
| Народилася | 440 Q13054354?, Тарон, Туруберан, Марзпанство Вірменіяd |
| Померла | 18 жовтня 475[1] Q16401330?, Boghnopord, Гугарк, Іберія |
| Країна |  Іберія Велика Вірменія |
| Діяльність | консортка |
| Титул | королева-консорт |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Маміконянd |
| Батько | Вардан Маміконян[2][3] |
| Мати | Doustrd[2][3] |
| Брати, сестри | Vardanoysch Mamikoniand |
| У шлюбі з | Varsken of Gogarened[4][5] |
| Діти | Aršouša IId |
Житіє
ред.Її життя відоме переважно з твору «Мучеництво святої цариці Шушанік» (першої пам'ятки грузинської літератури), складеного її духівником Яковом Цуртавелі, безпосереднім очевидцем подій. Як оповідає житіє святої, 466 року її чоловік, який протистояв об'єднавчій політиці царя Вахтанга Горгасалі, вирушив до Персії шукати підтримки у шаха Пероза. Заради союзу з шахом Варскен уклав новий шлюб з його дочкою, відрікся від християнства, прийняв зороастризм і пообіцяв навернути в нову віру першу дружину і дітей.
Після повернення Варскен побачив, що Шушанік, дізнавшись про рішення чоловіка від гінців, вже три дні не виходила з келії, невпинно молячись про спасіння душ своїх дітей. Розгніваний правитель спочатку вмовляннями, а потім силою намагався змусити її повернутися до палацу; Шушанік погодилася вийти з келії, піддавшись на вмовляння родичів і не бажаючи влаштовувати кровопролиття. Через два дні Варскен влаштував бенкет, на якому за допомогою родичів намагався переконати її зректися християнської віри, але не досягнувши бажаного, жорстоко побив дружину, закував у кайдани і замкнув в одній з кімнат палацу. Про ув'язнену дбали священники, таємно приносячи їй воду і їжу.
Під час Великого посту, коли Варскен вирушив у похід проти гунів, Шушанік було звільнено з ув'язнення і вона оселилася в келії біля церкви в повній темряві. Повернувшись з війни і дізнавшись про її відданість християнству, чоловік протягнув Шушанік волоком по спеціально накиданих колючках від церкви до палацу і піддав жорстоким тортурам. Так і не зумівши домогтися від неї зречення, Варскен наказав навічно замкнути її в темниці.
За шість років перебування у в'язниці Шушанік, виснажена тортурами, кайданами, поклонами і стоянням на ногах, стала, за висловом агіографа, «духовною цівницею». До неї приходили з усього Картлі, і кожен за молитвами святої отримував прощення; Яків Цуртавелі згадує численні чуда, здійснені Шушанік ще за життя. На сьомий рік ув'язнення Шушанік тяжко захворіла і померла в день святих Косми і Даміана (17 жовтня). Мощі мучениці з великими почестями було винесено з фортеці і поховано біля церкви (за легендою — у храмі Метехі). Щодо точної дати мучеництва святої єдиної думки немає; 475 рік реконструюється за непрямими даними.
Написане Яковом Цуртавелі житіє цариці створено в період між 476—483 роками, оскільки в ньому нічого не сказано про страту Варскена святим царем Вахтангом Горгасалі (483 рік), що було б логічним завершенням історії святої. Воно відоме в кількох редакціях (8 розлогих і одна коротка редакція житія датуються XVII—XIX століттями) й у вірменській версії (також кілька редакцій).
Примітки
ред.- ↑ а б Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 331.
- ↑ а б Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 330–331.
- ↑ а б Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 132 et 535. — ISBN 978-2-7018-0226-8
- ↑ Toumanoff C. Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques — Rome: 1990. — P. 331 et 385.
- ↑ Settipani C. Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs: Les princes caucasiens et l'Empire du VIe au IXe siècle — Paris: 2006. — P. 403 et 535. — ISBN 978-2-7018-0226-8
- ↑ а б Национальный Центр Манускриптов[недоступне посилання з березня 2018] (груз.)
- ↑ (дату наведено за григоріанським календарем) Св. Шушаника на православие.ру [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
Див. також
ред.Література
ред.- Шушаника // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- Свята мучениця Шушаніка, цариця Картлі [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Житіє, складене Яковом Цуртавели [Архівовано 16 лютого 2020 у Wayback Machine.]