Ява (театр)
частина акту, дії в драматичному творі, в якій склад виконавців лишається незмінним
Я́ва, або сце́на (лат. scaena, scena від грец. σκηνή) — частина акту, дії в драматичному творі, в якій склад виконавців лишається незмінним.[1][2] Часом під явою розуміють основну одиницю фабули оповідань, романів та інших різновидів красного письменства.[2]
Поняття яви в літературі походить з театру, де під нею розуміють коротку історію, що розгортається в одному місці дії з одними й тими самими дійовими особами. Вважається, що яві притаманна структура довершеного твору, з ув'язкою, основною дією та кінцівкою. Ява є тією частиною сюжету, що оповідає мить за миттю, розгортаючись перед глядачем просто «зараз», та не дає підсумків.
Яви має такі засадничі складові:
- Заява мети.
- Ознайомлення та розвиток конфлікту.
- Та найчастіше, невдача в досягненні поставленої мети; тактичний провал.
Див. також
ред.Примітки
ред.Посилання
ред.- Ява // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 596.
|
Це незавершена стаття про театр. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |