IX століття: 861—870 роки

860 · 861 · 862 · 863 · 864 · 865 · 866 · 867 · 868 · 869

Раннє Середньовіччя  • Епоха вікінгів  • Золота доба ісламу  • Реконкіста

Геополітична ситуація

ред.

Візантії правили Михаїл III і Василій I Македонянин. Франкське королівство розпалося на кілька королівств на чолі з правителями із династії Каролінгів. Північна частина Апенніського півострова належала Італійському королівству, Папа Римський управляв Римською областю, на південь від неї існувало кілька незалежних герцогств, Візантія зберігала за собою деякі території на півночі та півдні Італії, Барі та Сицилію тримали в своїх руках сарацини. Більшу частину Піренейського півострова займав Кордовський емірат, на північному заході лежало християнське королівство Астурія, Іспанська марка була буферною зоною між Західним Франкським королівством та Аль-Андалусом. Усе десятиліття продовжувалися морські походи вікінгів на Західну Європу. Дани підкорили собі значну частину Англії, утворилася область данського права Данелаг. Королівство Вессекс продовжувало чинити опір данському завоюванню. Існували слов'янські держави Перше Болгарське царство, Велика Моравія та Блатенське князівство.

В арабському халіфаті тривало правління Аббасидів, в Магрибі та Іспанії існували незалежні мусульманські держави. У Китаї продовжувалося правління династії Тан. Значними державами на території Індії були Пала, Пратіхара, Чола. В Японії продовжувався період Хей'ан. У степах між Азовським морем та Аралом існував Хазарський каганат. Єнісейські киргизи домінували на степових просторах на кордонах Китаю.

На території лісостепової України в IX столітті літописці згадують слов'янські племена білих хорватів, бужан, волинян, деревлян, дулібів, полян, сіверян, тиверців, уличів. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема булгари, хозари, алани, авари, тюрки, угри, кримські готи. Херсонес Таврійський належить Візантії. В Києві правили Аскольд і Дір.

Події

ред.

Народились

ред.

Померли

ред.

Примітки

ред.
  1. Лавров Петро. Кирило та Методій. — С. 274-275
  NODES
os 1