HMS Royal Oak (08)
HMS «Ройал Оак» (08) (англ. HMS Royal Oak (08) — військовий корабель, лінійний корабель типу «Рівендж» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої та Другої світових війн.
| HMS «Ройал Оак» (08) | ||
|---|---|---|
| HMS Royal Oak (08) | ||
 | ||
| Британський лінкор «Ройал Оак» веде вогонь з гармат головного калібру в Ютландській битві. 1916 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Лінійний корабель типу «Рівендж» | |
| Держава прапора |  Велика Британія
| |
| Належність |  Королівський ВМФ Великої Британії
| |
| На честь | попередніх 7-ми кораблів флоту на ім'я «Ройал Оак»[1] | |
| Корабельня | HMNB Devonport, Девонпорт | |
| Первинна вартість | £2 468 269 | |
| Замовлено | 1913 | |
| Закладено | 15 січня 1914 | |
| Спущено на воду | 17 листопада 1914 | |
| Введено в експлуатацію | 1 травня 1916 | |
| На службі | 1916–1939 | |
| Загибель | потоплений німецьким підводним човном U-47 в бухті Скапа-Флоу 14 жовтня 1939 | |
| Статус | братня могила | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Ютландська морська битва Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Прізвисько | «Могутній дуб» (англ. The Mighty Oak) | |
| Девіз | «Старий, але міцний» (англ. Old but firm) | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 30 450 тонн (стандартна) 31 630 тонн (повна) | |
| Довжина | 189,2 м | |
| Ширина | 27 м | |
| Висота | 10,2 м | |
| Бронювання | Пояс: 330 мм Палуба: до 130 мм Траверси: 102—152 мм Башти: 130—330 мм Барбет: до 250 мм Бойова рубка: 280 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 × парових турбіни Parsons 24 × водотрубних котла Babcock & Wilcox | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 80 000 к.с. | |
| Швидкість | 22 вузлів (41,5 км/год) | |
| Дальність плавання | 7 000 миль (12 960 км) на швидкості 10 вузлів | |
| Екіпаж | 909 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 (4×2) × 381-мм гармати BL 15 inch Mk I 14 × 152-мм гармати BL 6 inch Mk XII | |
| Торпедно-мінне озброєння | 4 × 533-мм торпедні апарати | |
| Зенітне озброєння | 2 × 76-мм зенітні гармати QF 3-inch 20 cwt[2] 4 × 47-мм зенітні гармати QF 3-pdr[3] | |
| Авіація | 1 гідролітак[4] | |
Історія створення
ред.HMS «Ройал Оак» був закладений 15 січня 1914 на верфі компанії HMNB Devonport, Девонпорт. 1 травня 1916 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Історія служби
ред.Лінкор «Ройал Оак» практично відразу після введення до строю британського флоту взяв участь у складі Гранд Фліту у наймасштабнішій битві Першої світової війни — Ютландській. Після завершення війни проходив службу на Атлантиці, у Хоум Фліті, Середземноморському флоті.
З початком Другої світової війни застарілий лінкор використовувався, як плавучий зенітний корабельний комплекс і базувався на Скапа-Флоу.
Вночі 14 жовтня 1939 лінкор стояв на якірній стоянці в бухті головної військово-морської бази Британського флоту в Скапа-Флоу на Оркнейських островах в Шотландії, коли туди прослизнув німецький підводний човен U-47. Командир підводного човна, Гюнтер Прін, дав команду торпедувати величезний корабель, на якому в той час перебувала команда у кількості 1 234 чоловіків. Внаслідок ураження торпедою 833 матроси та офіцери загинули або померли пізніше від ран.
Втрата старого корабля, одного з п'яти лінійних кораблів і крейсерів Королівського флоту, що затонув під час Другої світової війни, не завдала значного збитку та не вплинула на кількісну перевагу британського флоту, але загибель бойового корабля в такій спосіб завдала значного удару по моралі флоту та бойовому духу моряків. Зухвалий рейд перетворив на знаменитість й героя війни командира-підводника Гюнтера Пріна, що став першим німецьким офіцером-підводником, котрий був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. До загибелі «Роял Оак» Королівський флот вважав військово-морську базу в Скапа-Флоу неприступною для підводного нападу, і рейд U-47 показав, що німецький флот здатний вести війну на британських домашніх комунікаціях.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ у перекладі «Королівський дуб»
- ↑ Замінені в 1924 році на 4 × 4 дюймових (102-мм) гармат QF 4 inch Mk.V, а в 1938 замінені на 8 (4×2) × 102-мм зенітні гармати QF 4 inch Mk XVI
- ↑ У 1941 змонтовані 10 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон»
- ↑ до 1932 року
Література
ред.
- Burt, R. A. (2012), British Battleships, 1919–1939 (вид. 2nd), Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, ISBN 978-1-59114-052-8
- Burt, R. A. (1986), British Battleships of World War One, Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, ISBN 0-87021-863-8
- McKee, Alexander (1959), Black Saturday: The Royal Oak Tragedy at Scapa Flow, England: Cerberus, ISBN 1-84145-045-6
- Raven, Alan & Roberts, John (1976), British Battleships of World War Two: The Development and Technical History of the Royal Navy's Battleship and Battlecruisers from 1911 to 1946, Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, ISBN 0-87021-817-4
- Snyder, Gerald (1976), The Royal Oak Disaster, Presidio Press, ISBN 0-89141-063-5
- Taylor, David (2008), Last Dawn: The Royal Oak Tragedy at Scapa Flow, Argyll, ISBN 978-1-906134-13-6
- Weaver, H.J. (1980), Nightmare at Scapa Flow: The Truth About the Sinking of HMS Royal Oak, England: Cressrelles, ISBN 0-85956-025-2
Посилання
ред.- HMS Royal Oak (08). на uboat.net. Архів оригіналу за 19 червня 2010. Процитовано 16 листопада 2014. (англ.)
- The Bull of Scapa Flow. на uboat.net. Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 16 листопада 2014. (англ.)
- HMS Royal Oak. на desertwar.net. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 16 листопада 2014. (англ.)
- HMS ROYAL OAK. на naval-history.net. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 16 листопада 2014. (англ.)
- HMS Royal Oak (1914) [Архівовано 16 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- HMS Royal Oak [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
58°55′ пн. ш. 2°59′ зх. д. / 58.917° пн. ш. 2.983° зх. д.
|
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |