K2
Чого́рі (К2) — друга за висотою гірська вершина після Джомолунгми. Її висота становить 8 611 м над рівнем моря. Чогорі розташована на кордоні Кашміра (контрольована Пакистаном частина) з Китаєм (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) і входить до гірського масиву Каракорум, розташованого на захід від Гімалаїв. Є національною горою Пакистану.[1]
| Чогорі, К2 | ||||
| Назви на честь (епонім): |
| |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
35°52′52″ пн. ш. 76°30′48″ сх. д. / 35.881111111111° пн. ш. 76.513333333333° сх. д. | ||||
| Країна |
 Пакистан | |||
| Регіон | Ташкурган-Таджицький автономний повіт | |||
| Розташування | Кашмір (частина, яка контролюється Пакистаном). | |||
| Система | Каракорум. | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 8611 м | |||
| Висота відносна | 4 017 м | |||
| Ізоляція | 1316 км | |||
| Список | найвищі точки країн | |||
| Перше сходження | 31 липня 1954 року, італійські альпіністи Ліно Лачеделлі та Акілле Компаньоні, італійська експедиція під керівництвом Ардіто Дезіо. | |||
  Чогорі, К2 Чогорі, К2 (Пакистан) | ||||
 Чогорі, К2 Чогорі, К2 (Китайська Народна Республіка) | ||||
 | ||||
 K2 у Вікісховищі | ||||
Інші назви Чогорі: К2, Дапсанг, Годвін-Остен.
Історія сходжень
ред.Чогорі було відкрито європейською експедицією Томаса Джорджа Монтгомері 1856 року у ході досліджень Індії. З вершини піку Харамук (Haramukh), приблизно у 220 км від льодовика Балторо), Монтгомері побачив дві вершини Машербрум (7 821 м) та Чогорі (8 611 м), відзначив їх на карті як К1 та К2 (перша та друга вершини хребта Каракорума). Вершини, позначені К1, К3, К4 та К5 було згодом перейменовано і наразі вони називаються Машербрум, Броуд-пік, Гашербрум II та Гашербрум I відповідно. Звісно, К2 мала на той час свою місцеву назву, однак вона була невідома європейцям. Історично склалось так, що найвідомішою в Європі залишилася технічна назва К2. В СРСР до 1950-х років гора підписувалась на картах як Годуін-Остен, а згодом — Чогорі (китайська назва, в перекладі означає «велика гора»).
1892 р. — Британський дослідник У. Мартін Конвей вів наукову високогірну експедицію на Льодовик Балторо і досягнув точки, відомої зараз як «Конкордія» (близько 8 годин від підніжжя К2).
1902 р. — міжнародна експедиція Оскаром Еккенштейном та Алістером Кроулі досягла підніжжя К2 з північної сторони (Китай) і піднялась на Північно-Східний Хребет на висоту 6525 м.
1909 р. — італійська експедиція Луїджі Амедео ді Савоя, герцога Абруцці, досягла підніжжя К2 з південного боку (Пакистан) і сягнув Південно-Східного Хребта (нині відомого як Південно-Східне Ребро Абруцці), 6250 м.
1938 р. — американська експедиція др. Чарльза С. Г'юстона сягнула 7925 м.
1939 р. — американська експедиція Фрітца Вайснера встановила новий рекорд, піднявшись на висоту 8382 м Південно-Східного Ребра Абруцці.
Першою досягла вершини К2 італійська експедиція 1954 року під керівництвом Ардіто Дезіо (використовуючи додатковий кисень). 31 липня італійські альпіністи Ліно Лачеделлі та Акілле Компаньоні першими піднялися на вершину К2.
Сходження на Чогорі є технічно набагато складнішим, ніж сходження на найвищу вершину планети Еверест. До 15 грудня 2005 року на вершині Чогорі побувало 249 чоловік, 60 загинули при спробі сходження. В той же час на Еверест зійшло близько 1 500 осіб. Першою жінкою, що піднялася на Чогорі, була польська альпіністка Ванда Руткевич (1986).
16 січня 2021 року група непальських альпіністів з 10 осіб здійснила перше в історії сходження на вершину К2 у зимовий період[2]. Один з учасників сходження — Нірмал Пурджа заявив про те, що не використовував кисневі балони при сходженні на вершину[3]. Отже, Чогорі стала останньою вершиною з восьмитисячників на яку було здійснено сходження в зимовий період і без використання кисневих балонів.
Фільми про Чогорі
ред.Примітки
ред.- ↑ National Symbols of Pakistan // The Official Web Gateway to Pakistan (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
- ↑ Альпіністи вперше зимою підкорили другу за висотою вершину світу. Її називають «дикою горою». Громадське. 17 січня 2021. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
- ↑ Вопрос закрыт: Нирмал Пурджа утверждает, что поднялся на вершину восьмитысячника К2 без использования кислородных баллонов!. 4sport.ua (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
Посилання
ред.- https://web.archive.org/web/20070307115445/http://k2.perm.ru/ — Сайт про плани 2002 року Левченко Іллі. Багато інформації по історії К2. Є книга в електронному вигляді.
- https://web.archive.org/web/20181016234624/http://ski-bannoe.mgn.ru/ — Див. звідти про перше проходження Західної Стіни К2 в 2007 р
- http://culturesofresistancefilms.com/k2-timeline [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] - хронологія сходжень на К2
- http://wiki.risk.ru/index.php/Монтгомери,_Томас_Джордж [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] - Т.Дж.Монтгомері (рос.)
- Трек до базового табору К2