Вікіпедія

Kool G Rap

американський репер
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Натаніель Томас Вілсон (англ. Nathaniel Thomas Wilson ), більш відомий під псевдонімом Kool G Rap - американський репер з Квінсбріджа, один із представників «Золотої ери хіп-хопу». Він розпочав свою музичну кар'єру в середині 1980-х як учасник дуету Kool G Rap & DJ Polo та гурту Juice Crew. Його часто називають одним з найталановитіших MC всіх часів,[1][2][3][4][5][6] одним з піонерів хардкор-репу, засновником мафіозо-репу[3][7][8][9][10] і першим репером, який використовував сучасні форми речитативу[11]. Літеру «G» у своєму псевдонімі він розшифровував як скорочене «Giancana», пізніше - як «Genius»[12].

Kool G Rap
Основна інформація
Повне ім'яНатаніель Томас Вілсон (англ. Nathaniel Thomas Wilson)
Дата народження20 липня 1968(1968-07-20) (56 років)
Місце народженняКвінз, Нью-Йорк, США
Роки активності1986 — тепер. час
ГромадянствоСША США
Професіїрепер, автор пісень
Інструментивокал[d]
ЖанриХіп-хоп, хіп-хоп Східного узбережжя, гангста-реп, хардкор-реп, мафіозо-реп
ПсевдонімиKool G Rap
КолективиJuice Crew
Kool G Rap & DJ Polo
ЛейблиCold Chillin' Records/Warner Bros. Records
Cold Chillin' Records/Epic Records/Sony Music Entertainment
Chinga Chang' Records
CMNS: Файли у Вікісховищі

Kool G Rap вплинув на творчість багатьох хіп-хоп виконавців наступних поколінь, таких як Eminem, Nas, Jay-Z, Big Pun, RZA та інших[6][13][14].

Біографія

ред.

Вілсон народився в районі Корона Нью-Йорка і жив на одній вулиці з майбутнім продюсером Eric B.[15] В інтерв'ю журналу The Source репер говорив про те, що у нього була важка молодість, про бідність, у якій він ріс, про пристрасть до наркотичним речовин ще з дитинства[16]. Після знайомства з Eric B. Kool G Rap познайомився з DJ Polo, який шукав MC для спільної роботи[15].

Kool G Rap & DJ Polo

ред.

Продюсери гурту Juice Crew Mr. Magic та Marley Marl, знайомі з DJ Polo, запропонували дуету записати пісню, яка була названа «It's a Demo». Трек був записаний всього за одну ніч, і Марлі був настільки вражений вміннями молодих виконавців, що запропонував стати членами Juice Crew[17]. Незабаром після цього дует виступив на радіо (за допомогою Mr. Magic), а пізніше переробив трек «It's a Demo» в сингл «I'm Fly». Дует записувався з іншими учасниками Juice Crew, він потім випустив дебютний альбом Road to the Riches[18][19], який нині визнається класикою хіп-хопу, як і наступні релізи - Wanted: Dead or Alive та Live and Let Die[8][11][18][20][21][22]. У 1993 році дует розпався.

Сольна кар'єра

ред.

У 1995 році Kool G Rap випустив дебютний сольний альбом 4,5,6, де в якості гостей були присутні Nas і MF Grimm; альбом посів 24-е місце у чарті Білборд 200[23]. У 1998 році вийшов альбом Roots of Evil. Репер оголосив, що його наступна робота - The Giancana Story - вийде в 2000 на Rawkus Records, але вихід релізу затримався на 2 роки через проблеми з лейблом. Сингл з цього альбому - «My Life» - зайняв 5-й рядок в Billboard Hot 100. У 2008 році G Rap випустив EP Half a Klip, продюсерами якого виступили DJ Premier і Marley Marl[24].

Останні роботи репера критикуються переважно за відхід від норм традиційного хіп-хопу[25][26].

Хоча Kool G Rap завжди користувався повагою в хіп-хоп-спільноті завдяки своїм здібностям виконання,[7][11] він не став мейнстримним виконавцем на відміну від Biz Markie або Big Daddy Kane, його товаришів з Juice Crew[24][27] і залишався в андеграунді.

Вплив

ред.

Оцінка творчості

ред.

Kool G Rap - один з найяскравіших представників «Золотої ери хіп-хопу». Журналіст Пітер Шапіро пише, що G Rap є попередником творчості таких реперів, як Nas, The Notorious B.I.G. та багато інших[28]. Репер Kool Moe Dee називає Вілсона попередником таких артистів, як The Notorious B.I.G., Jay-Z, Treach, xxN.O.R.E.її, Fat Joe, Big Pun та багатьох інших виконавців хардкор-репу[1], а також визнає його одним з найкращих MC свого часу[29]. MTV називає Вілсона «хрещеним батьком хіп-хопу»[3], а Rolling Stone - основоположником «хіп-хопу Квінсбріджа», де він був попередником Nas і Mobb Deep.

Вплив Вілсона як MC визнавали багато реперів, у тому числі: The Notorious B.I.G.[30], Eminem,[13] Jay-Z,[31] Vinnie Paz з Jedi Mind Tricks,[32] Havoc з Mobb Deep,[33] Black Thought з Roots,[34] M.O.P.,[35] Bun B з UGK,[5] RZA[6] і Raekwon[36] з Wu-Tang Clan, Kurupt,[37] Pharoahe Monch[38] та Twista,[39][40], а також багато інших.

Також дуже цінуються ліричні можливості репера;[3][4][5][6][22][29] його часто ставлять в один ряд з KRS-One та Big Daddy Kane як найяскравіших представників «золотої ери».[7][11] У треку Encore Jay-Z читає «hearing me rap is like hearing G Rap in his prime»,[24][41] порівнюючи свій рівень як MC з рівнем Вілсона. Allmusic назвав його «легендою» та «майстром»[4][22]. Деякі репери (Ice Cube, Rakim, Big Daddy Kane, Lloyd Banks, Nas) включають його до списку своїх улюблених виконавців.[42] У своєму списку кращих 50-и MC всіх часів Kool Moe Dee поставив «Геніуса» на 14 місце,[29] а MTV включило його до списку Greatest MCs Of All Time.[3]

Техніка речитативу

ред.

Kool G Rap нарівні з Ракімом називають першим репером, який використовував у своїх треках нові, складні форми речитативу[11], оскільки він практично не дихав під час виконання куплету.[11] Цю форму речитативу запозичили багато сучасних реперів - Eminem, Nas, Papoose та інші.[43]

Поряд зі Slick Rick та Notorious B.I.G. його називають найкращим оповідачам.[20][44] Rolling Stone стверджує, що альбом Live or Let Die багато в чому визначив історію розвитку хіп-хопу.

До виданої в 2009 році книги How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC Kool G Rap написав передмову як один із майстрів репу[45][46].

Вміст треків

ред.

Kool G Rap є засновником жанру «мафіозо-реп»[3][7][8][9][10][11]. На треку Road to the Riches (1989) він посилається на персонажа Аль Пачіно з фільмі «Обличчя зі шрамом»[47]. Пізніше жанр розвинувся в роботах реперів Raekwon та Jay-Z[10].

У всіх альбомах репера є треки, де він описує кримінальних авторитетів - починаючи з вигаданих, як Тоні Монтана, до реальних як Sam Giancana[48].

Багато пісень Вілсон описували похмуру обстановку на вулицях і гетто; багато в чому це вплинув творчість репера Nas[49].

Особисте життя

ред.

Вілсон одружений з Керріном Стеффансом, у них є син, хоча у репера є діти і від інших жінок[50].

Дискографія

ред.

З DJ Polo

ред.
  • Road to the Riches (1989)
  • Wanted: Dead or Alive (1990)
  • Live and Let Die (1992)

Сольні альбоми

ред.
  • 4,5,6 (1995)
  • Roots of Evil (1998)
  • The Giancana Story (2005)
  • Half a Klip (2008);
  • Riches, Royalty, Respect (2011)[51]
  • Return of the Don (2017)

Компіляції

ред.
  • Killer Kuts (1994)
  • Rated XXX (1996)
  • The Best of Cold Chillin' (2000)
  • Greatest Hits (2002)
  • Kool G Rap & Twinn Loco Present - I Live Hip Hop - The Mixtape (2010)

Спільні альбоми

ред.
  • Click of Respect спільно з The Five Family Click (2003)
  • Legends Vol. 3 спільно з J-love Enterprise (2004)
  • The Godfathers спільно з Necro (2013)

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Kool Moe Dee, 2003, There’s A God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder’s Mouth Press, p.225, 228.
  2. ↑ Shapiro, Peter, 2005, The Rough Guide To Hip-Hop, 2nd Edition, Penguin, p. 213—214.
  3. ↑ а б в г д е The Greatest MCs Of All Time. MTV. 9 березня 2006. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. [Архівовано 2012-09-06 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б в http://www.allmusic.com/album/r614691(англ.)
  5. ↑ а б в Alvin aqua Blanco and Bun B, UGK, Pimp C (16 березня 2009). Reviews / Music : TOP 5 DEAD OR ALIVE: Bun B. Allhiphop.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  6. ↑ а б в г Alvin "Aqua" Blanco (22 січня 2009). Reviews / Music : TOP 5 DEAD OR ALIVE: RZA. Allhiphop.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  7. ↑ а б в г Cobb, William Jelani, 2007, To The Break Of Dawn: A Freestyle On The Hip Hop Aesthetic, NYU Press, p. 59.
  8. ↑ а б в Hess, Mickey, 2007, Icons Of Hip Hop, Greenwood Publishing Group, p.57.
  9. ↑ а б Kool Moe Dee, 2003, There’s A God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder’s Mouth Press, p.228.
  10. ↑ а б в http://www.allmusic.com/album/r218513(англ.)
  11. ↑ а б в г д е ж Shapiro, Peter, 2005, The Rough Guide To Hip-Hop, 2nd Edition, Penguin, p. 213.
  12. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 11 січня 2012.
  13. ↑ а б Edwards, Paul, 2009, How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC, Chicago Review Press, p. viii, 88, 324.
  14. ↑ Arnold, Paul W (5 березня 2008). Kool G Rap: These Are Our Heroes | Rappers Talk Hip Hop Beef & Old School Hip Hop. HipHop DX. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  15. ↑ а б Kool G Rap, Will C., 2008, Road to the Riches Remaster Liner Notes, p. 4.
  16. ↑ Kool G Rap, The Source, 1995, issue # 72
  17. ↑ Kool G Rap, Will C., 2008, Road to the Riches Remaster Liner Notes, p. 3.
  18. ↑ а б [http://www.allmusic.com/artist/p117046(англ.) allmusic (((Kool G Rap > Biography)))]
  19. ↑ http://www.allmusic.com/album/r28070(англ.)
  20. ↑ а б http://www.allmusic.com/album/r11164(англ.)
  21. ↑ http://www.allmusic.com/album/r28010(англ.)
  22. ↑ а б в http://www.allmusic.com/album/r175806(англ.)
  23. ↑ http://www.billboard.com/bbcom/retrieve_chart_history.do?model.chartFormatGroupName=Albums&model.vnuArtistId=97142&model.vnuAlbumId=1078035 [недоступне посилання з 01.03.2011]
  24. ↑ а б в by J-23 (8 лютого 2008). Kool G Rap – Half A Klip | Read Hip Hop Reviews, Rap Reviews & Hip Hop Album Reviews. HipHop DX. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  25. ↑ http://www.allmusic.com/album/r381978(англ.)
  26. ↑ http://www.allmusic.com/album/r224057(англ.)
  27. ↑ Kool Moe Dee, 2003, There’s A God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder’s Mouth Press, p.226-228.
  28. ↑ Shapiro, Peter, 2005, The Rough Guide To Hip-Hop, 2nd Edition, Penguin, p. 214.
  29. ↑ а б в Kool Moe Dee, 2003, There’s A God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder’s Mouth Press, p.225.
  30. ↑ The Source magazine: October 1995, Issue # 73, P. 13. Retrieved 2011-04-23.
  31. ↑ Edwards, Paul, 2009, How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC, Chicago Review Press, p. viii, 324.
  32. ↑ Edwards, Paul, 2009, How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC, Chicago Review Press, p. 65.
  33. ↑ Edwards, Paul, 2009, How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC, Chicago Review Press, p. 77.
  34. ↑ The Thinking Man’s Rapper | Entertainment. Black Power. 1 січня 2011. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 13 листопада 2011.
  35. ↑ Coleman, Brian, 2007, Check The Technique: Liner Notes For Hip-Hop Junkies, Villard, Random House, p. 285.
  36. ↑ Raekwon, in The Source: Issue 233, August 2009, pg. 87, article — Jessica Bennett, «The Takeover».
  37. ↑ Niki Gatewood (6 квітня 2010). Reviews / Music : TOP 5 DEAD OR ALIVE: Kurupt. Allhiphop.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. [Архівовано 2011-08-26 у Wayback Machine.]
  38. ↑ Jake Crates (2 квітня 2010). Reviews / Music : TOP 5 DEAD OR ALIVE: Pharaohe Monch. Allhiphop.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. [Архівовано 2010-06-20 у Wayback Machine.]
  39. ↑ // Twista Interview (June 2009) // West Coast News Network //. CNN. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  40. ↑ Niki Gatewood (15 жовтня 2009). Reviews / Music : TOP 5 DEAD OR ALIVE: Twista. Allhiphop.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  41. ↑ Jay-Z, 2003, 'Encore', The Black Album, Roc-A-Fella/Island Def Jam.
  42. ↑ They Told Us: 50 Cent, Nas, Mary J., Rakim Give Their 'Greatest MCs Of All Time'. MTV. 9 березня 2006. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. [Архівовано 2006-04-23 у Wayback Machine.]
  43. ↑ Kool Moe Dee, 2003, There’s A God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder’s Mouth Press, p.225-228.
  44. ↑ Kool Moe Dee, 2003, There’s A God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder’s Mouth Press, p.225, 227.
  45. ↑ Edwards, Paul, 2009, How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC, Chicago Review Press.
  46. ↑ How To Rap: Kool G Rap (Foreword). Rap Radar. 3 грудня 2009. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  47. ↑ Kool G Rap, 1989, 'Road to the Riches', Road to the Riches, Cold Chillin'.
  48. ↑ Kool G Rap, 1990, 'Bad to the Bone', Wanted: Dead or Alive, Cold Chillin'.
  49. ↑ Kool G Rap, 1995, 'Fast Life', 4, 5, 6, Cold Chillin'.
  50. ↑ Kool G Rap. Online Database. NNDB. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 27 жовтня 2011.
  51. ↑ Langhorne, Cyrus (1 листопада 2010). Kool G Rap Shows Off "Riches, Royalty & Respect", "I'm Not Doing It To Try & Blend In". Sohh.Com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 13 листопада 2011. [Архівовано 2012-03-20 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.

Згадки у роботах

ред.
  • Paul Edwards, за словами Kool G Rap, 2009, How to Rap: The Art & Science of the Hip-Hop MC . Chicago Review Press.
  • Kool Moe Dee, 2003, The's God On The Mic: The True 50 Greatest MCs, Thunder's Mouth Press.
  • Brian Coleman, 2007, Check The Technique: Лінерні посилання для Hip-Hop Junkies, Villard, Random House.
  • Peter Shapiro, 2005, The Rough Guide To Hip-Hop, 2nd Edition, Penguin.
  • William Jelani Cobb, 2007, The Break Of Dawn: The Freestyle On The Hip Hop Aesthetic, NYU Press.
  • Mickey Hess, 2007, Icons Of Hip Hop, Greenwood Publishing Group.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Kool_G_Rap
  NODES
mac 8
Note 3
os 2