Narcine brasiliensis
Narcine brasiliensis | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Narcine brasiliensis (Olfers, 1831) | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Narcine brasiliensis — вид скатів роду Narcine родини Narcinidae ряду електричних скатів. Це хрящові риби, які ведуть донний спосіб життя, з крупними, сплощеними грудними та черевними плавцями у формі диску, вираженим хвостом і двома спинними плавцями. Вони здатні генерувати електричний струм. Мешкають у південно-західній частині Атлантичного океану на глибині до 43 м. Максимальна зареєстрована довжина 54 см[1][2].
Таксономія
ред.Вперше вид було науково описано в 1831 році[3]. Згідно з проведеною систематичною ревізією з широко розповсюдженого виду Narcine brasiliensis було виділено підвиди Narcine bancroftii, який мешкає біля узбережжя Північної Кароліни, США, в деяких частинах Мексиканської затоки, в Карибському морі, на Великих і Малих Антильських островах і біля північного узбережжя Південної Америки, і Narcine brasiliensis, який є ендеміком південно-західної Атлантики (Бразилія, Уругвай та Аргентина)[4].
Розповсюдження
ред.Narcine brasiliensis мешкають в західній частині Атлантичного океану південно-західної Атлантики (Бразилія, Уругвай та Аргентина). Ці скати зустрічаються на мілководді на глибині до 43 м[5], інколи біля коралових рифів[6], вони надають перевагу піщаному або мулистому дну[2].
Опис
ред.У цих скатів овальні та заокруглені грудні та черевні диски та короткий хвіст. Є два спинні плавці. Біля основи грудних плавців перед очима крізь шкіру проглядають електричні парні органи у формі нирок, які тягнуться вздовж тіла до кінця диску[7]. Забарвлення дорсальної поверхні тіла блідого піщаного кольору. Спина вкрита темними плямами неправильної форми[8]. На спині є дві смужки. Рило темне[9].
Спосіб життя
ред.Narcine brasiliensis є донними рибами, які ведуть нічний спосіб життя. У денний час переважно перебувають у нерухомому стані. Полюбляють теплі води. Раціон складається в основному з поліхетів і кільчастих червів. Крім того, вони поїдають молодих морських змій, актиній, невеликих костистих риб і ракоподібних. Ці скати закопуються в ґрунт так, що ззовні залишаються лише очі[6]. Narcine brasiliensis розмножуються яйцеживонародженням, ембріони вилуплюються з яєць в утробі матері. В посліді 4—15 новонароджених[8]. Вони здатні генерувати електричний струм силою 14—37 вольтів, який використовують для полювання та захисту. Завдяки щелепам, які сильно висуваються, вони здатні добувати жертву з ґрунту. Контакт цього ската зі шкірою людини може викликати сильний шок. Крім основного електричного органа у Narcine brasiliensis є білатеральний додатковий електричний орган[10], який, ймовірно, служить для соціальної комунікації[11].
Взаємодія з людиною
ред.Ці скати не становлять інтересу для комерційного рибного промислу, однак, в Бразилії їх утримують в домашніх акваріумах[12]. Оскільки вони здатні завдати відчутного електричного удару, з ними необхідно поводитись обережно. Інколи вони попадаються як прилов при комерційному промислі креветок тралом. Даних для оцінки Міжнародним союзом охорони природи статусу збереженості виду недостатньо[1].
Примітки
ред.- ↑ а б Narcine brasiliensis: інформація на сайті МСОП (англ.) 11 квітня 2014
- ↑ а б Claro, R. Características generales de la ictiofauna // Ecología de los peces marinos de Cuba.. — Instituto de Oceanología Academia de Ciencias de Cuba and Centro de Investigaciones de Quintana Roo., 1944. — С. 55—70.
- ↑ Von Olfers, J.F.M. (1831) Die Gattung Torpedo in ihren naturhistorischen und antiquarischen Beziehungen erläutert. Berlin: 1-35, pl. 1-3.
- ↑ De Carvalho, M.R. 1999. A systematic revision of the electric ray genus Narcine Henle, 1834 (Chondrichthyes: Torpediniformes: Narcinidae), and the higher-level phylogenetic relationships of the orders of elasmobranch fishes (Chondrichthyes). The City University of New York, New York
- ↑ Uyeno, T., K. Matsuura and E. Fujii (eds.). Fishes trawled off Suriname and French Guiana. — Tokyo, Japan : Japan Marine Fishery Resource Research Center, 1983. — P. 519.
- ↑ а б Michael, S.W. Reef Sharks & Rays of the World. A guide to their identification, behavior, and ecology. — Monterey, California : Sea Challengers, 1993. — P. 107. — ISBN 0—930118—18—9.
- ↑ Compagno, L.J.V. and Last, P.R. Narcinidae. Numbfishes. p. 1433-1437. In: K.E. Carpenter and V.H. Niem (eds.) FAO identification guide for fishery purposes. The living marine resources of the Western Central Pacific. — Rome: : Food and Agricultural Organization, 1999.
- ↑ а б Smith, C.L. National Audubon Society field guide to tropical marine fishes of the Caribbean, the Gulf of Mexico, Florida, the Bahamas, and Bermuda. — New York : Alfred A. Knopf, Inc, 1997. — P. 720.
- ↑ Robins, C.R. and G.C. Ray. A field guide to Atlantic coast fishes of North America. — Boston, U.S.A : Houghton Mifflin Company, 1986. — P. 354.
- ↑ Møller, P.R. Electric fishes: history and behavior. — London, 1995. — P. 584.
- ↑ Bennett, M.V.L. Electroreception = In W.S. Hoar and D.J. Randall (eds.) Fish Physiology. Volume V:Sensory systems and electric organs. — New York. : Academic Press, 1971. — P. 493—574.
- ↑ Monteiro-Neto, C., F.E.A. Cunha, M.C. Nottingham, M.E. Araújo, I.L. Rosa and G.M.L. Barros, 2003. Analysis of the marine ornamental fish trade at Ceará State, northeast Brazil. — Biodivers. — Т. 12. — С. 1287—1295.
Посилання
ред.- Вид Narcine brasiliensis [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.] у Світовому реєстрі морських видів (World Register of Marine Species) (англ.)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Narcine brasiliensis на FishBase. Версія за жовтень 2023 року.