Nickelback
Nickelback — канадський рок-гурт, що грає в стилі постгранж, альтернатива та хеві-метал. До складу гурту на даний момент входять вокаліст Чад Крюгер, гітарист, клавішник та бек-вокаліст Раян Пайк, басист Майкл Крюгер та барабанщик Деніел Адаір.
| Nickelback | |
|---|---|
 | |
 Nikelback у 2011 році | |
| Основна інформація | |
| Жанр | пост-гранж, альтернативний рок, хард-рок, альтернативний метал, хеві-метал, поп-рок |
| Роки | 1995-т. ч. |
| Країна |  Канада |
| Місто | Ванкувер[1] |
| Лейбл | Roadrunner Records |
| Склад | Чад Крюгер Раян Пайк Майкл Крюгер Деніел Адаір |
| Колишні учасники | Раян Вікедал Брэндон Крюгер |
| Офіційний сайт | |
Nickelback у Вікісховищі | |
Nickelback один з комерційно найуспішніших канадських гуртів, продажи їхніх альбомів перетнули позначку у 50 мільйонів копій по всьому світу[2].
Історія гурту
ред.Гурт був створений в 1995 році братами Майклом та Чедом Крюгерами в канадському місті Ханна. Згодом до них приєдналися Брендон Крюгер (кузен братів Крюгерів) та гітарист Раян Пайк. У 1996 році з'явився перший демо-альбом гурту Hesher. Спочатку гурт не мав назви та чітко окресленого стилю виконання та грав кавер-версії хітів таких гуртів як Metallica та Motörhead[3]. Переїхавши в Ванкувер, гурт записав новий альбом Curb та вирушив у своє перше турне.
Назву Nickelback запропонував Майк Крюгер, який в цей час працював продавцем в мережі кафетеріїв Starbucks, де найвживанішою його фразою було «Here's your nickel back»[4].
Незабаром молодими виконавцями зацікавився лейбл Roadrunner Records і запропонував їм контракт на наступний альбом Silver Side Up (2001). Цей альбом виявився надзвичайно популярним, а сингл «How You Remind Me» з цього альбому потрапив в Canadian Singles Chart та Billboard Hot 100. Також «How You Remind Me» в 2003 році був номінований на Grammy Awards в номінації Record of the Year.
Наступним успіхом гурту став саундтрек до фільму «Людина-павук». На пісню «Hero» був знятий відеокліп і вона увійшла до нового альбому гурту The Long Road (2003).
З того часу гурт досяг вершин комерційного успіху: тільки у США було продано майже 15 мільйонів альбомів, без урахування 2 мільйонів альбомів в Канаді та близько 25 мільйонів по всьому світу[5].
Наступний альбом гурту All The Right Reasons (2005) тільки в США був проданий тиражем понад 6 мільйонів копій і понад 9 мільйонів по всьому світу. Такі пісні як «Photograph», «Savin' Me», «Far Away», «If Everyone Cared» і «Rockstar» увійшли в Billboard Hot 100 і Billboard 200.
Передостаннім альбомом групи є платівка Dark Horse, що вийшла 18 листопада 2008, з якою випущено три сингли та п'ять кліпів.
28 лютого 2010 Nickelback виступили на закритті Олімпіади у Ванкувері з піснею «Burn It to the Ground».
В одному з інтерв'ю у 2010 році Чед Крюгер заявив, що, закінчивши тури з альбомом Dark Horse, група готується до запису нового альбому, готове вже приблизно чотири композиції, запис почнеться в лютому, платівка вийде наприкінці 2011-го — початку 2012-го року.
Новий альбом Here and Now вийшов 21 листопада 2011 року. Першими синглами стали «Bottoms Up» і «When We Stand Together», які можна було почути на місцевому радіо 26 вересня. З 23 вересня композиції стали доступні для безкоштовного прослуховування на сайті гурту. 3 листопада на телеканалі VH1 відбулася прем'єра відеокліпу «When We Stand Together». За перший тиждень було продано 391 000 екземплярів альбому. За підсумками 2011 року Here And Now посів 37 місце в чарті «Найуспішніших альбомів року» з відміткою 1100000 примірників.
На сьогодні гурт став лауреатом таких престижних музичних премій як Juno Awards[6], American Music Awards (двічі)[7], Billboard Music Awards (тричі в п'яти номінаціях), MTV Video Music Award[8] за кліп до пісні «Hero» і World Music Award[9] як найкраща рок-група, а також сім разів номінувалася на Grammy Awards[10].
Склад гурту
ред.- Чед Крюгер (вокал, гітара)
- Раян Пайк (гітара, бек-вокал)
- Майкл Крюгер (бас-гітара)
- Деніел Адайр (ударні)
Шкала
ред.
Дискографія
ред.- Curb (1996)
- The State (1999)
- Silver Side Up (2001)
- The Long Road (2003)
- All the Right Reasons (2005)
- Dark Horse (2008)
- Here and Now (2011)
- No Fixed Address (2014)
- Feed the Machine (2017)
- Get Rollin' (2022)
Примітки
ред.- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Nickelback Take on Haters. Billboard. 29 листопада 2011. Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ Rhapsody.com. Архів оригіналу за 5 січня 2008. Процитовано 2 січня 2008.
- ↑ Namely Nickelback [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.] MusicMatch Guide
- ↑ APRA Music Awards. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 2 січня 2008.
- ↑ Juno Award Winners and nominations. junoawards.ca. Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 18 серпня 2007. [Архівовано 2007-02-24 у Wayback Machine.]
- ↑ AMERICAN MUSIC AWARDS Recipients for 2006. www.adc.com. Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 18 серпня 2007.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка) - ↑ MTV Video Music Award Recipients. www.mtv.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2007. [Архівовано 2007-09-14 у Wayback Machine.]
- ↑ World Music Awards Recipients. www.worldmusicawards.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 18 серпня 2007.
- ↑ GRAMMY Award WINNERS. grammy.com. Архів оригіналу за 16 червня 2009. Процитовано 18 серпня 2007.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка)
Посилання
ред.- Офіційний сайт гурту [Архівовано 2 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Сторінка гурту на сайті Roadrunner Records [Архівовано 1 вересня 2009 у Wayback Machine.]