SDCBP

білок-кодуючий ген Homo Sapiens

SDCBP (англ. Syndecan binding protein) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 8-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 298 амінокислот, а молекулярна маса — 32 444[4].

SDCBP
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи SDCBP, MDA-9, ST1, SYCL, TACIP18, MDA9, syndecan binding protein
Зовнішні ІД OMIM: 602217 MGI: 1337026 HomoloGene: 4110 GeneCards: SDCBP
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001098227
NM_016807
RefSeq (білок)
NP_001091697
NP_058087
Локус (UCSC) Хр. 8: 58.55 – 58.58 Mb Хр. 4: 6.37 – 6.41 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей
Послідовність амінокислот
1020304050
MSLYPSLEDLKVDKVIQAQTAFSANPANPAILSEASAPIPHDGNLYPRLY
PELSQYMGLSLNEEEIRANVAVVSGAPLQGQLVARPSSINYMVAPVTGND
VGIRRAEIKQGIREVILCKDQDGKIGLRLKSIDNGIFVQLVQANSPASLV
GLRFGDQVLQINGENCAGWSSDKAHKVLKQAFGEKITMTIRDRPFERTIT
MHKDSTGHVGFIFKNGKITSIVKDSSAARNGLLTEHNICEINGQNVIGLK
DSQIADILSTSGTVVTITIMPAFIFEHIIKRMAPSIMKSLMDHTIPEV

Кодований геном білок за функцією належить до фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах, як ацетилювання, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з ліпідами. Локалізований у клітинній мембрані, цитоплазмі, цитоскелеті, ядрі, мембрані, клітинних контактах, ендоплазматичному ретикулумі. Також секретований назовні.

Література

ред.
  • Lin J.J., Jiang H., Fisher P.B. (1998). Melanoma differentiation associated gene-9, mda-9, is a human gamma interferon responsive gene. Gene. 207: 105—110. PMID 9511750 DOI:10.1016/S0378-1119(97)00562-3
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Fernandez-Larrea J., Merlos-Suarez A., Urena J.M., Baselga J., Arribas J. (1999). A role for a PDZ protein in the early secretory pathway for the _targeting of proTGF-alpha to the cell surface. Mol. Cell. 3: 423—433. PMID 10230395 DOI:10.1016/S1097-2765(00)80470-0
  • Grootjans J.J., Reekmans G., Ceulemans H., David G. (2000). Syntenin-syndecan binding requires syndecan-synteny and the co-operation of both PDZ domains of syntenin. J. Biol. Chem. 275: 19933—19941. PMID 10770943 DOI:10.1074/jbc.M002459200
  • Friand V., David G., Zimmermann P. (2015). Syntenin and syndecan in the biogenesis of exosomes. Biol. Cell. 107: 331—341. PMID 26032692 DOI:10.1111/boc.201500010
  • Philley J.V., Kannan A., Dasgupta S. (2016). MDA-9/syntenin control. J. Cell. Physiol. 231: 545—550. PMID 26291527 DOI:10.1002/jcp.25136

Примітки

ред.
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10662 (англ.) . Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-10 у Wayback Machine.]
  4. UniProt, O00560 (англ.) . Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

ред.
  NODES
INTERN 1
Project 1