U-96 (1940)
U-96 — німецький підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 16 вересня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 1 серпня 1940 року, 14 вересня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС націонал-соціалістичної Німеччини[1]. Першим командиром став капітан-лейтенант Генріх Леманн-Вілленброк.
U-96 | ||
---|---|---|
Модель підводного човна U-96 в міжнародному морському музеї Гамбурга | ||
Верф | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Спуск на воду | 1 серпня 1940 року | |
Виведений зі складу флоту | 14 вересня 1940 року | |
Сучасний статус | 30 березня 1945 року затоплений у порту Вільгельмсгафена внаслідок нальоту американських бомбардувальників 8-ї повітряної армії | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | середній торпедний ДПЧ | |
Вартість | 4 714 000 ℛℳ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів (32,8 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів (14,1 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 230 м | |
Гранична глибина занурення | 250-295 м | |
Дальність плавання | 80 миль (150 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 8 500 миль (15 700 км) на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 44-52 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни Siemens-Schuckertwerke GU 343/38-8 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА 14 торпед та 26 мін TMA | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42 2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
Історія
ред.U-96 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Першим командиром ПЧ став капітан-лейтенант Генріх Леманн-Вілленброк. Протягом війни з грудня 1940 по лютий 1943 року U-96 здійснив 11 бойових походів в Атлантичний океан, посівши одинадцяте місце серед найрезультативніших ПЧ Крігсмаріне за час ведення підводної війни. Отже, підводний човен потопив 27 суден противника сумарною водотоннажністю 181 206 брутто-регістрових тонн, а також пошкодив ще чотири судна (33 043 тонни) і завдав невиправних пошкоджень одному судну (8888 тонн)[2].
30 березня 1945 року затоплений у порту Вільгельмсгафена внаслідок нальоту американських бомбардувальників 8-ї повітряної армії.
Командири ПЧ
ред.- Капітан-лейтенант Генріх Леманн-Вілленброк (нім. Heinrich Lehmann-Willenbrock) (14 вересня 1940 — 1 квітня 1942);
- Оберлейтенант-цур-зее Ганс-Юрген Гелльрігель (нім. Hans-Jürgen Hellriegel) (1 квітня 1941 — 15 березня 1943);
- Оберлейтенант-цур-зее Вільгельм Петерс (нім. Wilhelm Peters) (16 березня 1943 — лютий 1944);
- Оберлейтенант-цур-зее Горст Вілльнер (нім. Horst Willner) (лютий — 30 червня 1944);
- Оберлейтенант-цур-зее Роберт Рікс (нім. Robert Rix) (1 липня 1944 — 15 лютого 1945).
Перелік затоплених та пошкоджених U-96 суден у бойових походах
ред.Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- Джерела
- ↑ U-96. uboat.net. Архів оригіналу за 25 березня 2019.(англ.)
- ↑ The Most Successful U-boats. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Ships hit by U-96. Архів оригіналу за 2 квітня 2010. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Rotorua. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Towa. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Stureholm. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Macedonier. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Western Prince. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Empire Razorbill. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Pendrecht. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Oropesa. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Almeda Star. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Clea. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Arthur F. Corwin. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Black Osprey. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Scottish Standard. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Anglo-Peruvian. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Linaria. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Sirikishna. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Caledonia. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Oilfield. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Port Hardy. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Empire Ridge. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Anselm. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Bennekom. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Empire Seal. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Lake Osweya. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Torungen. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Kars. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Tyr. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Elisabeth van Belgie. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ F.J. Wolfe. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Sveve. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Delães. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ New York
Джерела
ред.(англ.)
Література
ред.- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5. (рос.)
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання
ред.- Type VIIC [Архівовано 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- U 96 [Архівовано 7 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Немецкие подводные лодки VII серии