Шах-наме

«Ша́х-наме́» (перс. شاهنامه — «Книга царів», «Царський епос») — видатна пам'ятка персько-таджицької літератури, національний епос іранських народів. У «Книзі царів» описується історія Ірану — від стародавніх часів до проникнення ісламу в VII столітті.

Обкладинка видання XVII століття. (Шкіра, оздоблена золотом, прикрашена орнаментами)

Цитати з Шах-наме

Такий закон палацу, де править зло: То — ти в сідлі, то — на тобі сідло.

Падіння тим страшніше, чим вище зліт.

Світ тільки вічний. Наше життя миттєве. Але ім'я залишається у всесвіті: Лише добрі діяння народ Прославить. Решта — все помре.

Відомо всім, що жінки язик Вузди не знає і базікати звик.

Порожній хвалько завжди приносить шкоду, Завжди розгойдує древо бід!

Так древній звід кружляє над землею — То луком обернеться, то стрілою.

Своїх батьків втратили сини, Батьки — синів: така доля війни!

Розум просвітлений повинен шах мати, А не бездумністю люті горіти.

Таємницею перебувати не буде слово. Є таємниця двох, але таємниці немає у трьох, І всім відома таємниця чотирьох.

Пристрасть запанувала в серці, поваливши розум, І вдача, і думки змінилися разом.

Не можна ворогом, що вийняв меч з піхов, Нехтувати, як не був би мізерний.

Якщо ти розумний, зрозумій ти, Що всі діяння з їх причиною злиті.

Покається в своїх діяннях той, Хто не подумавши діяти почне.