Українська

ба-ті́г

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -батіг-.

[1]

[2]

прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; канчук, пуга. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Батога з піску не сплетеш Українське прислів'я
стебло виткої або сланкої рослини; огудина. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Кущі калини та орішника порозпускали тонкі гілки аж додолу. Березка, хміль укривали їх своїми довгими батогами Панас Мирний

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: батіжо́к прізвища: Бато́зький ін. іменники: батожи́лно прикметники: батожистий дієслова: бато́жити

Від ??

прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин
Англійська_en: whip ^(en) Польська_pl: bat ^(pl) чол., batog ^(pl) чол.

стебло виткої або сланкої рослини
Англійська_en: the stem ^(en) of a round or creeping plant

У Вікіпедії є стаття

Батіг